«Незалежно від того, перебуваєте ви за кілька кілометрів чи за 10 000 кілометрів від України, біль, заподіяний українським дітям, не залишає байдужим нікого». Цими словами у Брюсселі Високий представник ЄС Кая Каллас відкрила третє засідання Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Захід, що відбувся 11 травня, зібрав представників 63 країн та міжнародних організацій. Головна мета: трансформація політичних заяв у конкретні механізми порятунку.
За офіційними даними, понад 20 500 українських дітей були примусово депортовані або незаконно переміщені Росією. Проте правозахисники та дипломати наголошують: реальна кількість неповнолітніх під прямим російським контролем в окупації та на території РФ сягає 1,6 мільйона. Для багатьох присутніх у залі ця трагедія стала глибоко особистою. Каллас згадала свою розмову з 14-річним сином про депортованих українських дітей напередодні Дня матері: «Він сказав мені: “Мамо, у моїй школі навчається 1 000 дітей.” Тобто 20 000 депортованих — це 20 повністю заповнених шкіл. Це величезна кількість».
Стирання ідентичності
Російська Федерація намагається подати свої дії як «гуманітарну евакуацію». Проте учасники брюссельської зустрічі одностайно підкреслили: у Росії не існує жодної державної системи для репатріації чи повернення дітей батькам. Натомість у таборах, установах та на окупованих територіях розгорнуто масштабну систему примусової асиміляції та індоктринації. Дітям змінюють імена, видають російські паспорти, забороняють спілкуватися рідною мовою, залучають до воєнізованих організацій на кшталт «козачих об’єднань» та навчають ненавидіти власну батьківщину.
«Це не просто окремі інциденти чи супутня шкода війни. Це структурована, свідома та спланована на найвищому рівні державна політика, схвалена особисто Путіним, яка має ознаки геноциду згідно з міжнародним правом», — наголосила Каллас.
На засіданні виступила Уповноважена Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів Ванесса Фрейзер. Вона щойно повернулася з місій до Києва та Москви, а також відвідала прифронтовий Бєлгород. Фрейзер підтвердила, що передала російській стороні детальний список конкретних справ, отриманий від української влади, з вимогою надати інформацію про місцеперебування дітей та забезпечити возз’єднання родин. ООН наполягає на створенні повністю незалежного міжнародного механізму для пошуку та верифікації.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із надзвичайно відвертою та жорсткою промовою. Він зауважив, що на шляху до зали засідань делегати проходили повз виставку «Порожні ліжка», яка демонструє масштаб викраденого дитинства.
«Для нас в Україні це не мистецтво. Це жахлива реальність. Усі ці виставки, заходи та зустрічі мають абсолютно нульове значення, якщо вони не приносять реальних результатів. Нам вдалося повернути трохи більше ніж 2 000 дітей. Але це було зроблено не завдяки міжнародним механізмам, а радше всупереч їхньому провалу», — заявив Сибіга.
Український міністр підкреслив, що доля викрадених дітей ніколи не стане предметом компромісу чи політичного торгу. Росія вже неодноразово пропонувала включити дітей до списків на обмін, проте офіційний Київ категорично відкидає таку логіку, зазначаючи, що свобода дітей має бути безумовною. Повернення кожної дитини має стати головним пунктом будь-якої майбутньої мирної угоди.
Сибіга підкреслив історичну тяглість жахів депортації дітей, навівши паралель з минулим. Більше ніж 80 років тому нацистська Німеччина так само депортувала українських підлітків до концтаборів. Тоді в Бельгії героїчний напад на 20-й конвой зміг зупинити ешелон смерті. «Сьогодні ми повинні зупинити цей конвой знову», — закликав міністр.
Практичний внесок
Попри критику, міжнародні партнери презентували низку нових інструментів для прискорення темпів репатріації.
Цифровізація та ДНК-верифікація: міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен оголосив про виділення додаткових 2 мільйонів євро для програми ПРООН. Проєкт передбачає використання експрес-тестів ДНК для беззаперечного доведення родинних зв’язків депортованих дітей.
«Ви можете переміщувати дітей, можете змінювати їхні імена, але ви не зможете стерти їхню ідентичність. Світ матиме неспростовні докази», — наголосив він.
Санкційний тиск: Європейський Союз розширив санкційні списки, додавши туди ще 23 особи. Загалом під обмеженнями ЄС уже перебувають 103 особи та компанії. Нові санкції стосуються директорів та працівників таборів, де утримують дітей, організацій, що займаються forced transfer (примусовим переміщенням), та установ, які проводять мілітаризоване навчання українських неповнолітніх. Велика Британія та Канада також оголосили про синхронне запровадження своїх найбільших пакетів обмежень. Україна додатково закликала запровадити повну заборону на в’їзд до цивілізованих країн для всіх російських родин, які незаконно усиновили викрадених дітей.
Фінансова допомога: Німеччина виділила додаткові 1,4 мільйона євро для фінансування української благодійної організації Save Ukraine, яка безпосередньо займається евакуацією та психосоціальною підтримкою родин. Сполучені Штати Америки через представника Держдепартаменту Райлі Барнса оголосили про запуск масштабної програми на 25 мільйонів доларів для системної розбудови спроможностей українського громадянського суспільства у сфері пошуку та реабілітації дітей. Литва підписала з Україною спільну декларацію та виділила понад 10 мільйонів євро, зокрема на відбудову Центру повернення дітей у Боярці та реабілітаційного відділення у Львові. Франція профінансувала відкриття вже третього Центру захисту прав дитини, який запрацює у Черкасах (попередні два відкрилися у Харкові та Дніпрі).
Наслідки повернення
Учасники коаліції звернули особливу увагу на те, що фізичне повернення дитини на підконтрольну Україні територію не є кінцевою точкою. Діти повертаються з глибокими психологічними травмами, зазнавши жорстокого ідеологічного тиску.
Європейська комісія спрямувала близько 50 мільйонів євро на підтримку української реформи Better Care. Головним принципом програми є повна відмова від інтернатів на користь сімейних форм виховання для повернутих сиріт. Директор ЮНІСЕФ Тед Чайбан підтвердив, що станом на весну спільними зусиллями вдалося охопити комплексними послугами з реінтеграції понад 1 000 дітей. Водночас Португалія надає допомогу, навчаючи українських військових психологів специфіці роботи з жертвами депортації.
Розширення коаліції
Міжнародна коаліція продовжує рости. Під час засідання було офіційно оголошено про приєднання до її складу Швейцарії, Кіпру, Панами та Монако. Наразі організація налічує майже 50 держав-членів.
Окрему унікальну роль відіграє Катар. Міністр міжнародного співробітництва Катару Мар’ям аль-Міснад поділилася деталями закритих гуманітарних медіацій між Києвом та Москвою. Завдяки 14 успішним катарським операціям та координації з Червоним Хрестом безпосередньо до родин вдалося повернути 87 дітей. Доха також приймає ці родини на повну медичну та психологічну реабілітацію.
Уряди країн, які самі пережили трагедії минулого, висловили особливу солідарність. Міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос емоційно нагадав, що його країна досі шукає дітей, які зникли безвісти під час турецького вторгнення 1974 року.
«Для нас це не гіпотетичний сценарій, це наша жива незагоєна рана», — наголосив він.
Представник Боснії і Герцеговини Ельмедін Конакович згадав 1 601 дитину, вбиту під час трирічної облоги Сараєва.
«Ця пам’ять дає особливу вагу нашому сьогоднішньому посланню: жодна дитина не має бути забута», — сказав він.
Допомога Канади
Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд підтвердила, що Оттава залишається непохитним сопредставником коаліції та ратифікувала конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України, щоб забезпечити компенсації за шкоду, завдану Росією.
Вона оголосила про виділення додаткових 3,4 мільйона доларів (загальна сума сягнула 4,8 млн доларів) для підтримки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні до кінця 2027 року. Також фінансові внески зробили інші партнери, зокрема Латвія, яка додатково виділила 100 000 євро для процесів документування воєнних злочинів та ідентифікації локацій перебування неповнолітніх.
Наступним стратегічним етапом стане велика Міністерська конференція, яка відбудеться 28–29 вересня 2026 року в Торонто. Цей захід буде присвячений не лише проміжному аудиту повернення дітей, а й ширшому колу гуманітарних питань: репатріації незаконно затриманих Росією українських цивільних громадян та військовополонених.
Та варто пам’ятати, що час грає проти України.
«Кожен додатковий місяць під окупацією означає більше тиску, більше промивання мізків, більше російської пропаганди та насильницької асиміляції нашого майбутнього», — зазначила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
Отож, світ має діяти швидше, адже гасла та висловлення емпатії не здатні повернути викрадених дітей додому.
Олександра Чорна
