З наближенням холодів та очікуваним посиленням обстрілів української критичної інфраструктури, питання захисту неба набуло статусу пріоритету в європейських кулуарах. Брюссель переходить від мови прохань до жорсткого політичного тиску на ті столиці ЄС, які володіють значними запасами американських систем Patriot, але досі вагаються щодо їхньої передачі Києву.
За оцінками Президента України Володимира Зеленського, для мінімально ефективного захисту міст та енергомереж цієї зими країні терміново необхідно щонайменше 300 додаткових ракет Patriot. Без цієї допомоги українська ППО ризикує опинитися у стані критичного виснаження, що розв’яже руки російській авіації та ракетним військам.
Основний фокус дипломатичного тиску Європейської комісії наразі зосереджений на двох країнах Південної Європи — Іспанії та Греції. Саме ці держави володіють солідними арсеналами ракет Patriot, зокрема модифікації PAC-2, яка здатна ефективно збивати балістичні цілі на великих відстанях.
Проте обидві столиці мають власні причини для стриманості. Афіни категорично відмовляються послаблювати свою протиповітряну оборону через тривалу геополітичну напруженість у відносинах із Туреччиною. Грецький уряд традиційно розглядає свої Patriot як ключовий елемент стримування в басейні Егейського моря. Мадрид, своєю чергою, наголошує на необхідності захисту власних стратегічних об’єктів та воліє обмежувати допомогу Україні фінансовими пакетами чи передачею інших типів озброєнь, менш критичних для власної безпеки.
Нова Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас зайняла безкомпромісну позицію. Вона офіційно звернулася до урядів країн-членів із закликом діяти негайно. На її переконання, європейська безпека сьогодні вирішується під Харковом та Києвом, а тому збереження ракет на складах у Мадриді чи Афінах у такий момент є стратегічною помилкою. Каллас закликала лідерів «переступити через бюрократичні обмеження» та усвідомити масштаб загрози.
Розуміючи, що європейських запасів може не вистачити для задоволення критичних потреб України, Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) ініціювала складні дипломатичні переговори за межами континенту. Брюссель намагається залучити до процесу Токіо та Сеул. Японія та Південна Корея мають потужні військово-промислові комплекси та значні запаси засобів ППО.
Однак це надзвичайно складно. Південнокорейське та японське керівництво побоюється, що пряме або навіть опосередковане постачання летальної зброї Україні спровокує різке загострення відносин із Китаєм та Росією, а також посилить напругу навколо Тайваню та Корейського півострова. Брюссель намагається знайти юридичні та логістичні лазівки: наприклад, схеми «кругового обміну», коли азійські ракети поповнюватимуть склади США або європейських країн НАТО, які, своєю чергою, віддадуть власні перехоплювачі Україні.
Гострота нинішньої кризи ППО значною мірою зумовлена зміною політичного курсу у Вашингтоні. Президент США Дональд Трамп відхилив нещодавній запит України на кілька сотень перехоплювачів Patriot. Білий дім мотивував це рішення тим, що американські військові ресурси обмежені та критично необхідні для захисту власних баз і союзників на Близькому Сході на тлі постійного протистояння між США та Іраном. Натомість Пентагон і командування НАТО вже перекинули частину європейських резервів ППО саме в близькосхідний регіон, що ще сильніше оголило склади в Європі.
Це створило ситуацію, коли гроші є, а зброї немає. Європейська комісія нещодавно погодила виділення масштабного оборонного пакета на 6,1 мільярда євро (у межах ширшого кредиту на 90 мільярдів євро), призначеного саме для фінансування української ППО та закупівлі боєприпасів. Проте головним каменем спотикання залишаються низькі темпи виробництва. Заводи компанії Raytheon та їхні європейські партнери працюють на межі можливостей, але черга за новими системами розтягнулася на роки. Повноцінне відновлення світових та європейських запасів ракет Patriot прогнозується аналітиками лише ближче до 2030 року.
Обговорення конкретних механізмів тиску та пошуку компромісів перемістилося на майданчик неформальної зустрічі міністрів оборони та закордонних справ країн ЄС, що цими днями триває в Ірландії. Ця зустріч є знаковою, адже саме на ній Брюссель намагається виробити єдину позицію та подолати внутрішній егоїзм окремих столиць.
Олександра Чорна
