У затишному Lithuanian Hall, що у Міссісазі, відбулися 17-ті традиційні Вечорниці, організовані Ліґою Українок Канади, відділ Торонто.
Це не просто культурна подія чи привід для зустрічі діаспори. Це потужний та улюблений громадою волонтерський проєкт, де традиція, творчість і кулінарне мистецтво об’єднуються задля спільної мети: допомоги українським захисникам.
Як зазначила голова осередку ЛУоК у Торонто Наталка Попович, Вечорниці є одним із найдієвіших способів зануритися в рідну культуру та зібрати необхідні кошти. Від початку російської агресії у 2014 році Ліґа спрямовує свої зусилля на підтримку Збройних Сил України через спеціально створений Фонд “Приятелів ЗСУ”. За словами колишньої голови відділу Галини Винник, від початку повномасштабного вторгнення ЛУоК у Торонто зібрала і передала у Фонд понад $4 600 000. Зокрема, завдяки минулорічному заходу організація допомогла відправити на фронт автомобіль, оснащений системою РЕБ для захисту військових від ворожих безпілотників. Кошти від цьогорічного зібрання ще підраховуються, пізніше їх теж скерують українським захисникам.
Окремим осередком дійства став традиційний базарчик із речами з так званої “бабусиної скрині”: вишиті рушники, скатертини, традиційні дерев’яні вироби, жіночі прикраси, вишиванки, хустки та картини. Раїса Радієвська щороку впорядковує надане доброчинцями майно, а також привозить і власне.
“Ми збираємо гроші на гуманітарну допомогу українським родинам, де зростають діти загиблих воїнів”, – розповідає пані Раїса. Цього року вона передала на базарчик п’ять вишиванок та скатертину, сподіваючись підтримати більше сімей.
“Ми як громада не можемо втомлюватися від війни. Навпаки, маємо робити все, щоб допомагати українцям”, – каже гостя заходу Люба Тарапацька. Разом із чоловіком Андрієм вона намагається щороку приходити на Вечорниці, аби зробити внесок у Фонд, а також насолодитися виставами, які створює талановита команда волонтерів. “Усі концерти і заходи Ліґи Українок Канади, відділу Торонто, є дійсно знаменитими”, – каже пан Андрій. “Ці неймовірні жінки роблять непросту роботу, збираючи гроші на дрони, чи на інші потреби. Це надзвичайно важливо!”
Цьогоріч колоритний вечір минув у тематиці улюбленої класики “За двома зайцями”. Михайло Старицький, який написав однойменну побутову комедію у 1883 році, сміявся б із жартів сучасних Проні Сірко та Свирида Голохвастова. Змінилися декорації історії – країна та час, – однак, як і тоді, вади людських характерів створюють нові перипетії. Наталка Попович, взявши за основу сценарій Монреальського театру “Стожари” (Ольги Онищенко), вправно поєднала ідеї українського корифея із сучасними викликами, з якими стикаються як новоприбулі українці, так і представники діаспори.
Хитрий молодик Свирид Петрович (у виконанні Імрана Османова) намагається взяти від життя все найкраще, тож задурює голову довірливій та чванькуватій Проні (Юлії Теслюк). Єдине його бажання – швидко одружитись та отримати статус постійного мешканця Канади, прибравши до рук бізнес батьків нареченої. Водночас він не проти залицятися й до іншої красуні – скромної вчительки Оксани, мати якої ладна віддати дівчину заміж за удавано багатого нареченого. Жінці, втомленій важкою роботою, мріється, аби донька жила краще, ніж вона. Саме тому ігнорує позицію Оксани та нав’язує їй шлюб із нелюбом.
Інтенсивні репетиції вистави тривали понад два місяці. Багатьом учасникам, які ніколи раніше не займалися хореографією, довелося також опановувати танцювальні рухи. Мюзикл – жанр складний: актори одночасно грають, співають і танцюють. І з усім цим актори-волонтери впоралися на відмінно! Справжньою родзинкою виступу став грандіозний номер від ансамблю “Барвінок”, який є частим гостем Вечорниць.
Головні ролі мюзиклу виконали улюбленці публіки: Імран Османов та Юлія Теслюк. Для Імрана сцена – справжня відрада: “Я не знаю, що б робив без творчості тут, у Канаді. Вона дуже рятує, коли сумуєш за рідним домом. Ти можеш передати цей біль на сцені, глядач це проживає разом із тобою, і ти цим підзаряджаєшся”, — ділиться актор. Імран виїхав із рідного Сімферополя восени 2022 року і щиро вірить, що Крим неодмінно повернеться до складу України.
Для операційної медсестри Юлі Теслюк, яка живе в Канаді вже дев’ять років і походить зі співочої родини з Тернопільщини, це вже шості Вечорниці. Вона згадує свого діда, чий сільський хор за радянських часів зібрав кошти на новий купол для місцевої церкви. Традиція служити громаді й співати живе в її родині й досі.
Ще один улюбленець публіки – актор Богдан Попович – зізнається, що попри втому, виходячи до публіки, відчуває потужну енергію: “Хоча підготувати такий захід та встигати на всі репетиції непросто, я розумію, що зрештою все йде на користь нашим захисникам. На фронті воює мій брат, і я не можу йому сказати, що втомився”.
Вечорниці — це також свято українського смаку та гостинності. Господиня кухні Анна Андрейчин дбає про частування вже 17 років поспіль. Разом із невеликою командою з чотирьох помічниць вона і цього року створила справжнє кулінарне диво: для гостей накрутили 700 голубців та 750 налисників, за фірмовим рецептом зліпили 1800 вареників, а також приготували 650 відбивних.
Олена Усатенко уже не уявляє осені без Вечорниць. Вона кілька років із родиною та друзями приходить на захід, а також надає свої сертифікати на перукарські послуги для лотереї. Відвідувачі радо залучаються до розіграшу, адже вже знають, що після вистави є можливість виграти справді цінні подарунки. Одна з гостей, пані Марія, зізналася, що минулоріч виграла iPad від Кредитової Спілки “Будучність”. А ті, хто цього разу залишився без призів, розчаровані не були: кожен долар наближає перемогу України, і це – найголовніше!
Події такого масштабу неможливі без залучення великої спільноти. Серед волонтерів вечора — Галина Винник, Оксана Моклович, Софія Калина, Назар Лозинський, Ірина Тимощук, Олена Зборівська, Дарія Луців, Раїса Радієвська, Лідія Карпенко, Наталя Марцинів, Віктор Тимощук, Люба Фітсалович та Юля Кулікова.
Вагомий внесок у проведення заходу зробили й меценати: Кредитова Спілка “Будучність” (BCU Financial), фірма Kantor та корпорація Meest.
Оскільки боротьба України за власну свободу триває, саме такі ініціативи показують усю силу нашої української діаспори. 17-ті Вечорниці вкотре довели: коли культура поєднується з волонтерством, відданістю традиціям і смачною традиційною їжею, громада здатна реалізовувати великі справи для наближення Перемоги.
Лідія Карпенко
