КИЇВ — 24–25 травня 2026 року. Російські війська здійснили один із наймасштабніших комбінованих ракетно-дронових ударів по Україні від початку року, застосувавши балістичні ракети, гіперзвукові системи та понад 600 безпілотників. Основним напрямком атаки стала столиця України Київ. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила 90 ракет, зокрема 36 балістичних, а також близько 600 ударних дронів. Серед озброєння, яке застосовувалося під час атаки, також була ракета середньої дальності типу “Орєшнік”, а також ракети “Кинджал”, “Циркон”, “Іскандер” та крилаті ракети. Українська ППО, за попередніми даними, збила 55 ракет і 549 дронів, однак частина озброєння влучила у 54 локації по країні, ще на 23 зафіксовано падіння уламків.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що основною ціллю атаки став Київ та об’єкти критичної інфраструктури, зокрема водопостачання та житлові райони. За офіційними даними, щонайменше четверо людей загинули, десятки отримали поранення, а в столиці зафіксовано масштабні пошкодження цивільних об’єктів. Серед пошкоджених будівель урядові установи, зокрема Міністерство закордонних справ України та будівля Кабінету Міністрів, а також культурні об’єкти, включно з Національним художнім музеєм. Окремі історичні та інфраструктурні об’єкти, зокрема Чорнобильський музей та ринок “Лук’янівський”, зазнали руйнувань. Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила пошкодження свого офісу в Києві внаслідок вибухової хвилі.
За даними українських військових аналітиків, Росія застосувала комбіновану тактику: масовані атаки дронами використовувалися для перевантаження систем ППО, після чого слідували удари балістичними та гіперзвуковими ракетами. Попри високу ефективність української протиповітряної оборони, частина ракет прорвалася до цілей. Експерти зазначають, що подібні удари також можуть бути спробою Росії тестувати нові системи озброєнь та перевіряти ефективність своїх стратегічних можливостей.
Атака викликала різке засудження з боку міжнародних партнерів України. В ЄС заявили про “безрозсудну ескалацію” та використання Росією ракет, які можуть бути носіями ядерних боєзарядів, як інструменту політичного тиску. Водночас українські та міжнародні аналітики розглядають цей удар як частину ширшої стратегії Москви із залякування цивільного населення та демонстрації сили на тлі невдач на фронті.
Надя Ґерелюк
