Різдвяне послання преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям,
чесному чернецтву та всім православним вірним України
21 грудня 2023
Дорогі брати і сестри!
Христос народився!
Славімо Його!
Нині знову, як і щороку, з особливою духовною радістю ми згадуємо ангельські слова, які понад два тисячоліття тому були звіщені пастухам на полі біля Вифлеєму, а через їхнє свідчення – звернені й до людства: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2: 10-11).
Воістину здійснилося те, про що Бог дав обітницю ще прабатькам Адаму та Єві, коли після гріхопадіння не залишив їх без надії на визволення від зла, але звістив їм про майбутнє народження Спасителя світу. Здійснилося те, з вірою у що жили праведні з роду в рід. Здійснилися пророцтва, які за багато століть до Різдва Христового стверджували істину явлення у світ Сина Божого. Одним із таких провіщень є слова пророка Ісаї, які нині урочисто звучать за Богослужінням у наших храмах: «Дитя нам народилося, – нам дано Сина. Влада на Його плечах, і дадуть Йому ім’я: Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру» (Іс. 9: 5).
Звернімо увагу, дорогі брати і сестри, що слова Писання підкреслюють як важливу істину те, що Спаситель народжується для нас, для людей, Син дається нам. Христос народжується не для Себе Самого, але «для нас, людей, і заради нашого спасіння», як засвідчує і Символ нашої віри.
Син Божий, як друга Особа Пресвятої Трійці, предвічно народжений від Отця. І це предвічне народження є поза часом і простором, є до всякого творіння. Це народження – таємниця божественного буття, неосяжна для людського розуміння, але відкрита через віру як незмінна істина.
«Як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя» (Ін. 5: 26), – свідчить нам Євангеліє. Лише Бог має життя в Самому Собі, і слово Його відкриває нам, що Отець через таємниче предвічне народження це самобутнє життя дає Синові. Тому Син є у всьому рівний з Отцем, єдиної з Ним сущності, Бог істинний від Бога істинного.
Це предвічне народження не пов’язане ані з людиною, ані загалом зі світом, бо воно є до появи всякого творіння, до виникнення самого часу і простору. Народження ж, яке ми нині урочисто прославляємо, є звершеним у часі та просторі, і пов’язане воно зі світом та безпосередньо з людством. Син Божий через Духа Святого від Марії Діви народжується також як Син Людський. Той, Хто як Бог народжений предвічно, нині народжується як Людина в просторі й часі – у Вифлеємі юдейському в дні римського кесаря Авґуста.
Син Божий добровільно обмежує Себе і підкоряється умовам створеного буття, ставши людиною, не заради Себе Самого, але заради нас і заради нашого спасіння.
Першостворена Богом людина впала, згрішила, відкрила свою природу для дії зла, стала підвладною стражданням і смерті. І сама собою людина вже не могла звільнитися від цього ярма та рабства. Але також і Бог зовнішньо не міг повернути людину в безгрішний стан, бо падіння прабатьків сталося внаслідок хоч і помилкового та злого, але їхнього власного вибору. Свобода, яка відрізняє людину як образ Божий, є непорушною, і лише людина сама визначає «так» або «ні». Тому заради відновлення людини і світу, заради звільнення людства від рабства гріха та смерті мав народитися Спаситель. Мав прийти Той, Хто водночас як людина має природну єдність з усіма людьми, але й також має силу і владу як Бог, щоб як Бог подолати безодню людських гріхів, але і як людина звершити те, що матиме наслідки для самої людської природи і до чого як до джерела вічного життя будуть здатні долучитися всі люди.
До Різдва Христового людство, і особливо праведники, жили у вірі та очікуванні приходу Того, Хто визволить від рабства, Хто відновить людину для життя вічного. Різдво Христове стало здійсненням цього очікування. Завдяки народженню для нас Сина Божого як Сина Людського, завдяки Його служінню, Його хресній жертві та воскресінню з мертвих зло втратило своє безроздільне панування. Завдяки Сину Божому людина перестала бути безумовним рабом диявола, смерть стала лише тимчасовою і буде остаточно знищена через загальне воскресіння в останній великий день земної історії, під час другого і славного пришестя Христового.
Саме в цьому полягає велика радість, про яку звіщають нам нині ангели, оспівуючи і прославляючи Різдво Христове. Син Божий воістину народився для нас як Спаситель, як Переможець смерті, як Той, Хто звільняє нас від кайданів вічних. Царство Боже наблизилося до нас. Небеса прихилилися до землі. Творець єднається із творінням. Убогий вертеп і смиренні ясла приймають Того, Чию велич і славу не можуть вмістити небо й земля.
Бог Предвічний народився в часі, щоб знищити смерть і відновити нас для вічності. Син прийшов із небес, щоб спасти людство і відкрити нам небеса і рай. Христос розпочинає Своє земне служіння, плід якого – можливість спастися для кожного, хто вірує в Нього і приймає Його, хто чує голос Його і долучається до зібрання покликаних, долучається до Церкви, яка є Тілом Його.
Все, що треба для нашого спасіння, Бог уже звершив, однак лише від кожного з нас особисто залежить, чи приймемо ми цей дар. Сам приклад Різдва Христового показує, що одні, як пастухи і східні мудреці, з радістю прийняли звістку про народження Спасителя і поклонилися Йому, а інші, як цар Ірод, через звістку про Різдво Христове сповнилися лише більшим озлобленням.
Христос народжується для нас, але від нашої особистої волі, від нашого вибору залежить, як ми приймаємо Його – як пастухи й волхви, чи як Ірод. Чи відкриваємо ми для Нього своє серце і своє життя, чи приносимо Йому в дар свою любов і плоди добрих справ? Чи, навпаки, хочемо вигнати Його з життя власного й суспільного, щоб жити й далі безбожно?
Від початку земного життя Немовля Ісуса хотіли вбити. І, зрештою, людська злоба розп’яла Його на хресті та поховала у гробі, думаючи, що смерть здатна забрати Його назавжди. Однак Бог наш – Бог живий. Скільки б не бажали грішні люди позбутися Бога, але Він Є. І Різдво Христове як свято щороку знову і знову нагадує про цю істину.
Воно і нині, як і два тисячоліття тому, закликає людей змінити своє життя земне, внутрішньо змінитися за закликом Євангелія, щоб оновитися для життя вічного. І воно утверджує в нас віру в те, що, яку б силу і могутність тимчасово не виявляло зло, Бог неодмінно переможе. Зло зазнає поразки. Світло віджене темряву. Смерть зникне, і навіть мертві – воскреснуть, бо Христос справді, воістину народився!
Дорогі брати і сестри!
Із такими міркуваннями відзначаємо ми нині Різдво Христове. Серед горя і страждань війни, серед болю втрат ми все одно святкуємо, бо Різдво Христове для нас не тільки і не стільки час розваг і подарунків, скільки свідчення перемоги правди й добра та неодмінної поразки зла.
У ці святкові дні ми з особливим почуттям підносимо молитви за наших воїнів та за всіх, хто на фронті та в тилу бореться зі злом, з російською аґресією і наближає перемогу. Ми просимо для наших захисників Божого захисту й допомоги, а для всієї України та світу – перемоги правди і справедливого миру.
Ми молимося за наших братів та сестер, які відзначають ці святкові дні у неволі, на тимчасово окупованих російським ворогом українських землях. Згадаймо в молитві про наших військових і цивільних полонених, про заручників і несправедливо ув’язнених і попросімо в Господа для них захисту і швидшого звільнення.
Піднесімо молитви за біженців та вимушених переселенців, за розділені війною родини, і нехай із ними буде милість і допомога Божа. Сам Христос був вимушений втікати від злоби Ірода, тому милість Господня є з усіма, хто страждає невинно.
Вітаю з Різдвом Христовим та Новоліттям Президента і всіх, на кого покладено відповідальність у державі та місцевих громадах служити українському народові. Нехай Господь надихає вас мудрістю та допомагає у боротьбі з ворогом!
Сердечно вітаю кожного з вас, дорогі брати і сестри, хто чує або читає ці слова! Вітаю повноту нашої Помісної Православної Церкви, християн України і весь український народ!
Христос народився!
Славімо Його!
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель
Православної Церкви України
Різдво Христове,
25 грудня 2023 року
Божого, м. Київ
