У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” заборонили спілкуватися російською мовою. Таке рішення вишу відразу спровокувало чимало дискусій.
Все ж, попри критику, чимало свідомих українців називають такий крок могилянців проґресивним та державотворчим.
Російська у Києво-Могилянці – під забороною
Відтепер у закладі вищої освіти, окрім викладання, російською мовою не можна розмовляти навіть між собою. Правило стосується усіх: викладачів, студентів, адміністрації. Його ухвалили під час 40 сесії Академічної конференції університету і прописали у нових Правилах внутрішнього розпорядку вишу.
Чи каратимуть студентів за порушення
Президент “Києво-Могилянської академії” Сергій Квіт при цьому заявив, що за вживання російської все ж не каратимуть. До того ж ніхто не відстежуватиме, якою мовою спілкуються викладачі зі студентами.
Квіт також пояснив, що суть не в покаранні. Це рішення має сформувати внутрішню думку, що “Могилянка” повинна бути повністю україномовним університетом.
“Це питання не покарання, а культурних змін… Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова”, – наголосив президент ЗВО.
“Ми – в Україні. Мова освіти – українська”
Чимало українців погоджуються із рішенням заборонити російську мову у стінах Києво-Могилянки.
Так, режисер Наріман Алієв жартома запитав, на який факультет вступати у ЗВО.
Активіст Сергій Стерненко натомість зазначив, що виш усе правильно робить.
А правозахисник Олександр Аронець, який закінчив Києво-Могилянську академію ще у 2010 році, пригадав, що вже у час його навчання викладачі на перервах “часто робили жорсткі зауваження студентам, які дозволяли собі в кулуарах спілкуватись російською”. А про російську на парах не було і мови”. Але коли запровадили ЗНО, ситуація сильно погіршилась й російської стало значно більше.
Співзасновник і голова правління Фундації “DEJURE”, яка займається реформуванням системи, правосуддя Михайло Жернаков наголосив, що академія зажди добре відчувала тренди й часто їх започатковувала.
“Могилянка – це не просто проґресивний український виш. І виховала не одне покоління вільних людей. російська мова ж – зброя проти української державності. А публічні простори, а особливо ті, де твориться майбутнє України, мають бути вільними від ворожої зброї”, – наголосив Жернаков.
При цьому чітко відповів на критику такого рішення захисникам російської мови.
“Саме російська мова була і є інструментом геноциду українського народу”, – акцентував Жернаков.
Медіаюрист Ігор Розкладай при цьому згадує, що саме завдяки атмосфері у Могилянці під час навчання повністю перейшов на українську мову.
“Я до 20+ років був російськомовним. І саме заборона в НаУКМА російської будь-де в її стінах була чудовим стимулом і середовищем, щоб повністю перейти на українську. Не знаю, у кого що там горить, хай собі куплять вогнегасник чи насиплять льоду в штанці. російська має піти за кораблем і росією на звалище історії. Крапка”,
– переконаний Розкладай.
Головний редактор “Історичної правди” Вахтанг Кіпіані, який викладав у Могилянці, зі свого боку написав, що на жодній з моїх пар російської мови не було. Усі запрошені гості у виші говорили лише українською.
“Якби хтось спробував би відповідати на парі або скласти підсумкову роботу російською – був би ввічливо повернутий з високих емпіреїв на грішну землю. Це український виш. Ми в Україні. Мова освіти – українська. Мова середовища, яке ми спільно формуємо, – українська. Кому це не подобається – можуть себе не силувати”, – наголосив Кіпіані.
“Рішення спричинило бурю серед русифікованих українців”
Все ж не обійшлось і без ложки дьогтю. Про свої права “ущемльонних (ущемлених)“ нагадали противники такого рішення. Вони вважають, що “це ганьба і порушення прав та свобод особистості”.
Серед таких – вже колишній радник голови ОП Олексій Арестович. Він назвав рішення Могилянки “неконституційним” та “неетичним”, а також “порушенням базових принципів цивілізації, за які ми б’ємося”.
А головна редакторка “Гендер в деталях” Тамара Злобіна заявила, що заборона Могилянки на російську мову – “нецивілізоване” рішення.
Їм на противагу – допис кандидата економічних наук, доцента, правозахисниці Світлани Вовк. Вона зауважила, що “рішення про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії спричинило бурю серед русифікованих українців. Вони одразу заспівали пісню про власні права, ґарантовані Конституцією.
“Хочу нагадати: мова є головною складовою сучасної політичної ідентичності українців та фактором, який ґарантує стійкість та виживання суспільства і держави”, – наголосила Вовк.
При цьому уточнила, що університетська автономія надає право ухвалювати та застосовувати такі рішення. І ніхто не може оспорювати їх.
“Необхідне для майбутнього покоління рішення”
Депутатка ж Київської міської ради, парамедикиня Аліна Михайлова, яка не з чужих слів знає, як росія хоче знищити Украну та її мову, наголосила, що рішення київського вишу має стати прикладом.
“Могилянка – топ. Рішення щодо заборони російської мови має стати прикладом як для інших ВНЗ, так і загалом нашої країни. Напівміри ми сповідували всі попередні роки Незалежності, зокрема, і 8 років війни. Досповідувались. Достатньо”, – наголосила Михайлова.
Відтак бачимо, наскільки рішення Могилянки є фундаментальним та важливим. Особливо у час повномасштабної війни з росією. З аґресором, який століттями забороняв та намагався стерти з лиця землі нашу мову. Аби згодом знищити і державу. Але Україна вистояла, а наша мова стала своєрідним “благодатним вогнем”. Ось чому по слідах могилянців мали б піти інші проґресивні заклади вищої освіти. І не лише вони. А чи підхоплять таку мовну естафету – покаже час…
Фото: «Читати Київ»
Марія Волошин, «24 канал»
