Безсумнівно, одна з найбільш кричущої брехні, яка виходить від кампанії Трампа та черні «MAGA», полягає в тому, що Трампа та Америку поважала світова демократична спільнота, поки він був президентом. Є стільки доказів протилежного, що передвиборчий штаб Трампа повинен відмовитися від цього вихваляння. Багато хто вважав Трампа бовдуром, інші просто здригалися від його поведінки. І переважав страх перед тим, що може статися в ґлобальній безпеці.
Я хотів би вказати на дві не менш ганебні трампівські події літа 2018 року, під час яких світ не тільки не поважав американського лідера, але й був приголомшений його поведінкою. На Квебекській G-7 Зустрічі на Вершинах, Трамп наполягав на тому, що президент росії владімір путін мав бути включений. Інші члени не погодилися з його вторгненням та анексією української території. Потім разом із Трампом вони узгодили остаточне комюніке. Трамп покинув саміт, не підписавши його. Канадська преса прийняла Трампа макогоном безжалісно. Але оскільки Трамп образив прем’єр-міністра Канади Трюдо, я віддаю перевагу європейцям.
Про це повідомляє німецьке видання «Der Spiegel»: «Поразка G-7 показує, що справжня проблема політики Дональда Трампа полягає в Дональді Трампі. Його поведінка не відповідає ні порядку, ні логіці, натомість лише бажання бути найкращим, найважливішим і найбільшим. Крах Заходу, знищення десятиліть дружби є просто продуктом його безпрецедентних еґо-тріпів».
Редакція однієї з найбільших щоденних газет у Франції «Le Monde» заявила: «Очевидно одне: президент Сполучених Штатів Дональд Трамп більше налаштований до північнокорейського диктатора Кім Чен Ина, людини, чия династія замкнула свою країну та свій народ у божевілля манії величі, ніж його європейські, японські та канадські союзники (…). Така поведінка не має прецедентів у практиці дипломатії між союзниками. Європейці мають винести з цього уроки зараз».
Потім Трамп поїхав на саміт з путіним у Гельсінкі, Фінляндія. Це був найнижчий рівень американського ґлобального лідерства, оскільки на прес-конференції Трамп поводився як сурогат путіна, визнаючи, що росія не втручалася в американські вибори 2016 року, і наголошуючи на своїй «дружбі» з путіним.
«Я вважаю обидві країни відповідальними, я вважаю, що Сполучені Штати вчинили нерозумно. Ми всі були дурні. Ми всі винні».
Пізніше він додав, що путін «був надзвичайно сильним і потужним у своєму запереченні» втручання у вибори. І це: «До мене приходили мої люди, (колишній директор національної розвідки) Ден Коутс приходив до мене та деякі інші, вони сказали, що думають, що це росія. У мене президент путін; він просто сказав, що це не росія. Скажу так: я не бачу жодних причин, чому б це було».
Зовсім недавно, у липні цього року, коли примара повернення Трампа на посаду президента цілком реальна, саміт НАТО 2024 року у Вашинґтоні був самітом страху. «BBC» повідомило: «Каміль Ґранд, колишній французький чиновник, який був одним із заступників керівника НАТО під час адміністрації Трампа, описав себе як «набагато більше стурбованого», ніж колеґи, які вважають, що другий термін може бути «терміном Трампа на стероїдах», але в кінцевому підсумку можливим для альянсу. У нього немає таких самих огорож, у нього немає таких дорослих у кімнаті. І він має навколо себе команду, яка намагається перетворити його інстинкт на політику», — сказав пан Ґранд, який зараз є співробітником Європейської ради з міжнародних відносин. Четверо членів візитних делеґацій, які побажали залишитися анонімними, повідомили «BBC», що вони не стурбовані тим, що адміністрація Трампа повністю вийде з НАТО, як він погрожував раніше. Скоріше це побоювання, що відданість США основному принципу колективної безпеки Альянсу – «всі за одного і один за всіх», тобто будь-який союзник, який піддається атаці, може розраховувати на захист від інших, – може ослабнути. Позиції Трампа щодо НАТО подібна до прямої ворожості – зображуючи альянс як купу халявних європейців, які виживають завдяки захисту, оплаченому платниками податків США…».
Нещодавно я відвідав три країни Європи по дорозі в Україну та з України. У Франкфурті в аеропорту одна помічниця висловила свій страх, що Трампа можуть обирати президентом. У Цюріху на зворотному шляху ще один помічник, переглядаючи наші паспорти, висловив таке ж занепокоєння. У Кракові, Польща, де ми зупинилися на два дні, ґід і портьє готелю висловили своє несхвалення. Почувши це, ірландська група туристів підтвердила. Ніде не було чутно прихильників Трампа.
В Україні представник Православної Церкви України та літня жінка, щойно виходили зі служби в українській католицькій церкві, сказали мені, що вони моляться, щоб Трамп не був обраний. Їхні спонтанні коментарі були приправлені такими словами, як «дуже погано для України» і «стид для Америки як ґлобального лідера». Телевізійний інтерв’юер, який заявив, що українці дуже стурбовані американськими листопадовими виборами, зітхнув із полегшенням, коли я спробував запевнити його, що американці хоча часто недостатньо обізнані у сфері закордонних справ, вони зазвичай проникливо розпізнають шахрая і вважають, що Трамп, безсумнівно, програє народне голосування, але виборча система дещо хитра. Тим не менш, я висловив свою думку, що американський народ усвідомлює історію, і обрання чорношкірої азіатської жінки президентом було б не лише історичним для Америки, але й на часі.
Я пам’ятаю, як дивився на прес-конференцію Гельсінкського саміту 2018 року. Крім помпадуру та різниці у зрості, Трамп і путін були дуже схожі. Щоразу, коли вони відкривали роти, вони брехали. Чинний кандидат на віце-президента від Республіканської партії Дж. Д. Венс у 2015 році порівнював Трампа з Гітлером. Відтоді він з докорами сумління перепросив задля політичної кар’єри. Сенаторе, подумайте про схожість між Трампом і путіним. Не поспішайте. Зрозуміло, Трамп не вбиває своїх політичних опонентів, не викрадає дітей, не вчиняє військових злочинів і не здійснює геноцид. Принаймні поки що. Але насправді у нього не було такої можливості. Не даймо йому цієї можливості.
Аскольд Лозинський
