У суботу, 9 травня 2026 року, представники кримськотатарської, української та ширшої канадської громад зібралися в Олд Мил у Торонто на вшанування Сюрґюнліку 1944 року – примусової депортації кримськотатарського народу радянським режимом. Захід, організований Канадською асоціацією кримських татар, став не лише вшануванням пам’яті одній із маловідомих трагедій ХХ століття, але й нагадуванням, що боротьба за правду, справедливість та культурне виживання триває й сьогодні.
Протягом вечора доповiдачi проводили глибокі паралелі між радянською депортацією 1944 року та новими переслідуваннями, яких кримські татари зазнають під російською окупацією Криму з 2014 року. Захід став не лише актом пам’яті, а й декларацією незламності. Одним із найзворушливіших виступів став виступ Ельвіри Ірсай, віцепрезидентки Канадськoго комітету кримської культури, чия особиста історія перетворила історію на живу пам’ять.
«Сьогодні я стою тут не лише як доповідач, — звернулася вона до присутніх. — Я стою тут як правнучка». Ірсай розповіла, як її прабабусі, чоловік якої воював у лавах Радянського Союзу під час Другої світової війни, дали лише п’ятнадцять хвилин, щоб зібратися перед депортацією з Криму. «Їй дали 15 хвилин, — пригадала Ірсай. — П’ятнадцять хвилин, щоб спакувати ціле життя. П’ятнадцять хвилин, щоб стати ніким». Її слова змалювали трагічний портрет Сюрґюнліку, масової депортації, розпочатої Йосипом Сталіном 18 травня 1944 року, коли майже весь кримськотатарський народ був насильно вивезений до Центральної Азії у товарних вагонах за нелюдських умов. Десятки тисяч людей загинули від голоду, хвороб та виснаження. «Це не було переселенням. Це не була політика, наголосила вона. Це був злочин. Злочин проти цілого народу».
Ірсай також говорила про триваючі репресії проти кримських татар після окупації Криму Росією у 2014 році, зокрема про політичні ув’язнення, вимушене переселення та культурне придушення. «Після окупації Криму у 2014 році наш народ знову опинився перед загрозою зникнення, застерегла вона. Знову відбувається тихе, примусове витіснення».
Одним із найемоційніших моментів вечора став виступ Ірсай разом із запрошеним музикантом із Монреалю, під час якого вони виконали «Урал даґи» («Ural daghi») — традиційну кримськотатарську народну пісню, пов’язану з вигнанням та тугою за батьківщиною. У супроводі саза (баґлами) ця композиція стала щемливою присвятою поколінням, які несли пам’ять про Крим крізь десятиліття вигнання.
Член федерального парламенту Канади Iван Бейкер, голова Канадсько-Української парламентської групи дружби, нагадав про офіційне визнання Канадою Сюрґюнліку геноцидом, відповідну резолюцію він подав у парламенті, де її було ухвалено одноголосно. «Сюрґюнлік був геноцидом, — заявив Бейкер. — Важливо бути тут сьогодні, щоб вшанувати жертв, пам’ятати про них і говорити про цей злочин, щоб історія була відомою». Він також підкреслив, що переслідування кримських татар триває під російською окупацією, та наголосив на необхідності подальшої міжнародної підтримки України. «Якщо Росія переможе, це не зупиниться на Україні, — попередив він. — Наступною буде НАТО».
Депутат парламенту Онтаріо Шарiф Сабаві відзначив стійкість кримськотатарського народу та наголосив, що пам’ять має спонукати до подальшого захисту прав людини та людської гідності. Виконувач обов’язків заступника генерального консула України в Торонто Павло Латик підкреслив тісні історичні зв’язки між українцями та кримськими татарами й зазначив, що звільнення Криму залишається невід’ємною складовою майбутнього України. Петро Штурин, президент Конґресу українців Канади — відділ Торонто, згадав про зміцнення співпраці між українською та кримськотатарською громадами Канади після російської окупації Криму у 2014 році. «Ми стали близькими друзями. Конґрес українців Канади завжди підтримуватиме боротьбу кримських татар» сказав він. Орест Стеців, виконавчий директор Ліги українців Канади, також наголосив на єдності обох народів у протистоянні російській агресії та захисті історичної правди. Символічним завершенням офіційної частини церемонії стало вручення Борисом Михайльцем, президентом Ліґи українців Канади, книги про Голодомор представникам кримськотатарської асоціації — жест, що підкреслив спільну історію страждань українців і кримських татар під радянським режимом.
Після офіційної частини вечір продовжився показом документального фільму про історію геноциду кримськотатарського народу. Та головне послання заходу вже прозвучало чітко: сама пам’ять стала формою спротиву. Понад вісімдесят років після Сюрґюнліку голоси тих, кого колись намагалися змусити мовчати, продовжують звучати, через свідчення, пісню, солідарність і незгасну надію на те, що Крим та його народ одного дня знову житимуть вільно.
Надя Ґерелюк
