Міжнародний оглядач “The New York Times” Томас Фрідман опублікував колонку під заголовком “владімір путін — найнебезпечніший дурень у світі”.
Томас Фрідман тричі удостоєний Пулітцерівської премії, у тому числі за репортажі про ізраїльсько-ліванську війну та першу палестинську інтифаду. З 1995 року він веде власну колонку в “The New York Times”, присвячену зовнішній політиці. Матеріали Фрідмана виходять у газеті кожну середу та неділю. В останньому він аналізує військову стратегію президента рф в Україні.
Безвихідна ситуація
Журналіст пише, що путін розраховував на швидке захоплення Києва, не маючи запасного плану, і тепер, загрузнувши у бойових діях, загнав себе у безвихідь.
путін загнав себе в ситуацію, коли він не може перемогти, не може програти і не може зупинитися. Він більше не зможе захопити контроль над усією Україною. Але в той же час він не може дозволити собі зазнати поразки після всіх витрачених багатств і життів. Тому він не може зупинитись”, — пише журналіст.
На те, що путін ніколи не мав у голові запасного плану, на думку Фрідмана, натякає нинішня виснажлива війна на виснаження, а саме ракетні обстріли українських міст та цивільної інфраструктури. Ці удари завдаються в надії знекровити українців та виснажити запаси західних союзників, щоб “вони віддали йому чималий шматок російськомовної східної України, який він зможе продати російському народу як велику перемогу”.
Без запасного плану
План Б путіна полягає в тому, щоб приховати, що план А зазнав невдачі. Якби ця військова операція мала назву, вона б називалася “Операція “Збережи моє обличчя””. Це робить цю війну однією з найбезглуздіших воєн сучасності: лідер однієї країни знищує громадянську інфраструктуру іншої країни доти, доки це не дасть йому достатнього прикриття, щоб приховати той факт, що він був великим дурнем.
Судячи з виступу путіна на параді перемоги 9 травня, тепер путін чіпляється за будь-яке пояснення, щоб виправдати війну, цілком вигадану ним у своїй голові, продовжує Фрідман. Так, путін заявив, що російське вторгнення було спровоковано “західними елітами, які стравлюють людей і розколюють суспільство, сіють русофобію, агресивний націоналізм, знищують традиційні цінності, які роблять людину людиною”.
“Вау. путін вторгся до України, щоб зберегти російські сімейні цінності. Хто міг би зрозуміти? І це лідер, який щосили намагається пояснити своєму народу, чому він розпочав війну зі слабким сусідом, який, за його словами, навіть не є справжньою країною”, — пише журналіст.
На думку Фрідмана, найсильніше путіна зараз лякають дві речі: арифметика та російська історія. “Він знає, що навіть якщо отримає ще кілька кілометрів східної України та утримає за собою Крим, у ту хвилину, коли він зупинить війну, його народ розпочне жорстокі арифметичні обчислення за його планом “Б” – починаючи з віднімання, – констатує Фрідман, маючи через військові втрати росії в Україні. — Це велика кількість жертв навіть для великої країни, і ви можете спостерігати, як путін стурбований тим, що люди говорять про це. путін не зайшов би так далеко, якби не боявся, що, незважаючи на всі його зусилля, у росії всі шепочуться про те, як погано йде війна і як би на неї не потрапити”.
Кінець історії
Коли російський лідер закінчує війну явною поразкою чи без перемоги, зазвичай відбувається зміна режиму. Ми бачили це після першої Кримської війни, після російсько-японської війни, після невдач росії у Першій світовій війні, після відступу хрущова з Куби у 1962 році та після афганської кампанії брежнєва, яка прискорила горбачовську перебудову. російський народ, при всьому його знаменитому терпінні, простить багато, але не військову поразку.
Інший американський журналіст Леон Арон вважає, що український конфлікт ще далекий від завершення і може стати набагато гіршим. путін має два способи закінчити війну. Перший — продовжувати доти, доки Україна не буде знекровлена та/або на Заході не настане втома від України. Другий — викликати пряму конфронтацію зі США, щоб підвести світ до взаємного застосування ядерної зброї, а потім зробити крок назад і запропонувати наляканому Заходу вреґулювання, при якому Україна стає нейтральною та роззброєною, а росія зберігає Крим та Донбас.
Неможливо залізти путіну в голову і передбачити його наступний крок, але мене це турбує, підсумовує Фрідман. — Тому що ми знаємо, що він знає, що його план А провалився. І тепер він зробить усе, щоб розробити план Б. Йому доведеться знайти виправдання цим жахливим втратам — у країні, де переможені лідери мирно не йдуть у відставку”.
Реакція Офісу президента
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, коментуючи статтю Фрідмана у “Twitter”, зазначив, що президент рф владімір путін ніколи не був здатний до аналізу та оцінки ситуації, а також до планування дій.
“Надзвичайно цінна стаття Томаса Фрідмана для ,The New York Times’. Вона остаточно руйнує монструозний образ російської федерації і особисто путіна, який дозволяв їм активно домінувати у світовій політиці. Насправді путін ніколи не був здатний до якісного аналізу ситуації, розробки сценаріїв, гнучкого планування або об’єктивної оцінки. Він завжди покладався на загрозливий блеф. Настав час зробити остаточну переоцінку”, – написав Подоляк.
Валерій Литонинський, «Кореспондент»
