З глибоким смутком повідомляємо,
що у п’ятницю, 16 лютого 2024 року,
НА 100-МУ РОЦІ ЖИТТЯ, ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ БЛ. П. МИХАЙЛО ТРУШИК,
залишаючи у смутку кохану дружину Кармелю, з котрою був одружений 66 років, дочок Олю Боднар, Христину Трушик-Олексів, зятя Богдана Олексіва, внуків Алану, Михайла, Юлю і Ґеню, сватів Марію і Левка Шпак, сестру Марію з родиною в Україні та близьких друзів. Любов сім’ї була розрадою в останні хвилини його життя, коли він готувався возз’єднатися зі своєю старшою упокоєною дочкою Марією, і упокоєною сестрою Анастазією.
Михайло Трушик народився в Бариші на Тернополільщині. Через його нелегкий 100-літній шлях він став стійкою та незламною людиною. Після Другої світової війни він мусів покинути рідних і свій улюблений край та зупинився у таборі у Ріміні, Італія. Далі був переселений до Англії, де одружився і виховував двох дочок. Відтак, скориставшись сміливим ризиком, він продав усе і перевіз свою молоду родину до Торонта у Канаді, де привітав на світ ще одну дочку. Михайло невтомно працював, і навіть працював у нічну зміну, щоб забезпечити своїм дітям повноцінне життя. Лишивши рідних у Бариші, він оточив себе та свою сім’ю близькими і довіреними друзями, які стали їм рідними. Михайло старався передати своїм дітям почуття гордости і вдячности за їхню українську спадщину і приналежність до української громади. Він забезпечив дочкам вищу освіту і подбав, щоби оточити їх хорошими людьми.
Трудолюбне життя Михайла було багате на щасливі і радісні моменти, а саме — одруження дітей та народження онуків, але одночасно він пережив серцевий біль смерті та скорботи. Незважаючи на все це, його непохитна віра в Бога завжди додавала йому сили та розради.
Діти та онуки покійного Михайла – його спадок. Він ставив сім’ю на першому місці і вони стали спадкоємцями усіх його жертв і важкої праці. Їхній успіх був досягнутий, завдяки сильному, надійному та рішучому батькові і дідові.
Прощаючись з покійним Михайлом Трушиком, з нами залишається його любов, стійкість та сімейна відданість.
Родина покійного висловлює подяку опікунам, котрі надавали неоціненну підтримку в останніх роках життя Михайла Трушика. Щира подяка паням Ользі та Іванці і працівникам пансіону ім. Івана Франка в Міссісаґа та дому опіки Святого Димитрія на Річв’ю. Подяка усім працівникам за увагу та пошану в останні дні його життя.
Замість квітів на могилу родина просить жертвувати на фонд Розбудови Пансіону ім. Івана Франка, щоби наступні покоління людей похилого віку могли відчути повноцінну опіку, яку відчув Михайло Трушик в останні роки життя.
Панахида за спокій душі покійного була відслужена у середу, 21 лютого. Чин похорону відбувся у четвер, 22 лютого 2024 року.
Вічна пам’ять Михайлові Трушикові!
