За словами керівника Пентаґону, у відсотковому співвідношенні до ВВП, деякі країни тепер надають Україні більше допомоги у сфері безпеки, ніж Сполучені Штати
Нещодавно я був у Києві з четвертим візитом як міністр оборони США. І перебування у Києві завжди змушує усвідомити масштабність ставок у боротьбі України за свободу. Ми ніколи не повинні забувати, як почалася ця війна. Протягом багатьох років президент росії владімір путін переслідував і нападав на Україну. Про це йдеться в авторській публікації Ллойда Остіна, керівника Пентаґону на сторінках «Foreign Affairs», переказ якої пропонує «Foreign Ukraine».
Коли найбільша армія в Європі стає силою аґресії, весь континент відчуває шок. Коли постійний член Ради Безпеки ООН намагається позбавити самоврядування понад 40 мільйонів людей, увесь світ відчуває удар.
Ось чому країни доброї волі з усіх куточків планети стали на захист України. І ось чому Сполучені Штати, наші союзники та партнери з гордістю стали арсеналом української демократії, аби протистояти аґресії путіна.
Україна непідкорена
Україна важлива для безпеки США з чотирьох очевидних причин. Війна путіна — це пряма загроза європейській безпеці, явний виклик нашим союзникам по НАТО, атака на наші спільні цінності та лобова атака на міжнародний порядок, який забезпечує нашу безпеку.
Однак після майже 1,000 днів війни, путін не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей. Президент України Володимир Зеленський не втік. Київ не впав. І Україна не здалася.
Натомість, росія заплатила приголомшливу ціну за імперську дурість путіна: сотні тисяч російських жертв з лютого 2022 року і понад 200 мільярдів доларів було даремно витрачено. За даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень, втрати росії лише за перший рік війни путіна, перевищили втрати москви у всіх її військових конфліктах із часів Другої світової війни разом узятих.
Україна страшенно постраждала від рук путіна. Але як я знову побачив у Києві, вона стоїть непохитно і навіть зміцніла. Боротьба України розпочалася з того, що солдати встановлювали протитанкові пастки на вулицях Києва, а звичайні громадяни робили коктейлі Молотова, щоб захистити свої будинки. Вона триває і сьогодні з перевіреними у боях українськими військовими та силами безпеки — і ревною українською оборонно-промисловою базою. Українські заводи тепер виробляють одні з найкращих безпілотників у світі, а досвідчені українські захисники обороняють свої війська та родини.
З квітня 2022 року я скликаю Контактну групу з оборони України — коаліцію приблизно із 50 країн з усього світу, які вирішили допомогти Україні боротися з аґресією путіна. Контактна група збиралася вже 24 рази, і її члени надали Україні понад 51 мільярд доларів прямої допомоги у сфері безпеки.
Я пишаюся тим, що Сполучені Штати роблять свій внесок, виділивши Україні понад 58 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки та поставивши дві батареї «Patriot», інші системи ППО, 24 ракетні системи «HIMARS», тисячі одиниць бронетехніки та мільйони артилерійських снарядів. Це реальні фінансові зобов’язання. Але для тих, хто думає, що американське лідерство коштує дорого, подумайте про ціну американського відступу. Перед аґресією ціна принципу завжди незначна порівняно із ціною капітуляції.
Союзники та партнери Америки поділяють тягар нашої спільної безпеки. У відсотковому співвідношенні до ВВП, кілька союзників і партнерів США тепер надають Україні більше допомоги у сфері безпеки, ніж Сполучені Штати. Тільки Німеччина надала чи зобов’язалася надати військову допомогу Україні на суму близько 31 мільярда доларів. А через Контактну групу та її «коаліцію за можливостями», друзі України зараз вибудовують безпрецедентну, скоординовану кампанію із 13 країн щодо збільшення промислового виробництва, задоволення потреб України на полі бою та нарощування українських збройних сил для стримування та відбиття російської аґресії у майбутньому. З часів Другої світової війни, Америка не збирала систематично так багато країн для надання такого спектру промислової та військової допомоги нужденному партнеру.
Стратегічні переваги справедливої справи
Немає срібної кулі. Жодна можливість не зламає перебіг подій. Жодна система не покладе край нападу путіна. Важливими є сукупні ефекти військових можливостей України та зосередженість на тому, що працює.
Дух України надихнув світ. Він нагадав нам усім: ніколи не сприймати нашу свободу як належне. Ми повністю усвідомлюємо моральну прірву між аґресором та захисником. Ми не дозволимо себе обдурити шахрайством та брехнею апологетів кремля. І ми продовжимо захищати право українського народу жити у безпеці та свободі.
Напад путіна – це попередження. Це попередній перегляд світу, побудованого тиранами та головорізами — хаотичного, жорстокого світу, поділеного на сфери впливу; світу, де хулігани топчуть своїх менших сусідів; і світу, де аґресори змушують вільних людей жити у страху.
Отже, ми стикаємося із поворотом в історії. Ми можемо продовжувати твердо протистояти аґресії путіна — чи ми можемо дозволити путіну діяти по-своєму та приректи наших дітей та онуків на життя у набагато кривавішому та небезпечнішому світі. Якщо Україна потрапить під чобіт путіна, то вся Європа потрапить під тінь путіна.
путін не просто довбає норми міжнародної системи, створеної такою жахливою ціною союзниками після Другої світової війни. Він підштовхує нас усіх до світу, де сила робить право, а імперія перевищує суверенітет. Тому ми маємо продовжувати відкрито протистояти примарі сучасної аґресивної росії, яку підтримують інші автократи, від Північної Кореї до Ірану.
Порядок не зберігає себе сам. А принципи свободи, суверенітету та прав людини не підтримують себе самі. Тому президент США Джо Байден обрав шлях взаємної відповідальності та спільної безпеки.
Україна не належить путіну. Україна належить українському народові. І москва ніколи не переможе в Україні.
путін думав, що Україна капітулює. Він помилявся. путін думав, що наші демократії капітулюють. Він помилявся. путін думав, що вільний світ капітулює. Він помилявся. І путін думає, що переможе. Він помиляється.
Як військовий я навчився ніколи не недооцінювати стратегічну перевагу справедливої справи. І я дізнався, що вільні люди завжди відмовляться замінити відкритий порядок правил і прав на той, що диктується силою та страхом.
Текст і фото:
«Foreign Ukraine»
