Цього літа відбувся надзвичайно захопливий Мандрівний табір, який назавжди залишиться у серцях його учасників. Від 30 липня по 10 серпня 2025 року, 17 юнаків та юначок із Калґари, Едмонтону, Лондону (Онтаріо) та Етобіко зібралися, щоб провести незабутні 12 днів у Скелястих горах. Їх підтримував потужний виховний склад із 10 досвідчених дружинників: Віталій Кшецький – комендант, Андрій Давид – бунчужний, Анна-Марія Загірська – писарка, Данило Мусієнко – голова організаційного комітету, Олександр Мелиш, Марічка Манченко, Марко Сенайко, Катерина Брехун, Маркіян Фецуляк й Олександр Загірський – виховники.
Табір розпочався у Калґари, де юнаки познайомилися та сформували дружній гурт. Звідти вони вирушили до Національного парку Банф, розташувавшись на кемпінґу «Tunnel Mountain». Перший вечір пройшов у знайомстві навколо теплого вогнища.
Програма перших 5 днів була дуже насичена і включала похід на гору «Sulphur Mountain» (2,451 м), де з вершини відкривалися неймовірні панорами на місто Банф та навколишні гори. Таборовики також відвідали величний «Banff Springs Hotel» та мальовничі водоспади «Bow Falls», а вечір провели в містечку Банф. Під час мандрівки до «Parker Ridge» оглянули могутній льодовик «Athabasca» та смарагдові води знаменитого озера «Peyto», яке своєю формою нагадує голову вовка. Юнацтво також мало гутірку із читання карт від коменданта В. Кшецького. Із прогулянка до курорту «Nakiska», щоби випробувати силу і відвагу на маршруті «Via Ferrata», грім і блискавка змусили нас повернутися. Однак замість розчарування ми відкрили для себе «Cave and Basin» – місце народження національних парків Канади, а також музей табору інтернованих українців часів Першої світової війни. У подальші дні ми відвідали Національний парк «Yoho»: здійснили похід до «Sherbrooke Lake» та «Paget Lookout», де на вершині нас зустріла давня пожежна станція, з якої відкривався величний краєвид на гірські долини.
Після п’яти днів у Банфі ми знову спробували подолати «Via Ferrata»: одній групі вдалося пройти більшість маршруту, але гроза знову перервала випробування. Потім ми переїхали до «Macleod Meadows Campground» у Національному парку «Kootenay». Це було тихе, мальовниче місце – без зв’язку, без інтернету, зате з повним єднанням із природою. Ввечері на нас чекали Радіумські гарячі джерела, які подарували тепло та відпочинок після насичених днів.
Наступні 5 дні не були менше насиченими: похід до «Wapta Falls», одного з найпотужніших водоспадів у «Yoho» – шум і бризки створили справжню стихію навколо. А далі – незабутнє сплавляння бурхливою річкою «Kicking Horse»! Адреналін, командна робота й усмішки юнацтва зробили цей день одним із найкращих. Не менш захопливим став візит до« Golden Skybridge Park», де ми пройшли підвісним мостом на висоті 130 метрів, займалися прогулянкою по верхівках дерев, злітали на канатах, а найсміливіші випробували гірську гірку-карусель – справжній американські гірки, вбудовані у схил гори! По дорозі ми відвідали пам’ятник інтернованим українцям у «Yoho», прогулялися через природний міст і чарівне озеро «Emerald». В останні дні ми мали змогу відпочити: морозиво в містечку Радіум, прогулянка до «Paint Pots» і «Marble Canyon», а також відвідини континентального вододілу, де ріки розділяють свій шлях – одні течуть до Тихого океану, інші – до Атлантичного. Дорогою назад ми зупинилися на оглядових майданчиках «Bow Valley Parkway», зокрема біля пам’ятника інтернованим у «Castle Mountain» (відкритого 30 років тому).
Повернувшись назад до Калґари на нас чекав огляд річкової долини, прогулянка через «Peace Bridge», відвідини «Canada Olympic Park», де юнаки знайомилися з олімпійською історією Канади та навіть змагалися у швидкісному картинґу. Фінал табору відбувся в Домівці – із прощальною забавою, офіційним закриттям і спільними піснями. А в неділю вранці ми разом молилися на Літургії в церкві Успіння Пресвятої Богородиці.
Організація такого табору була б неможлива без допомоги багатьох. Велику подяку складаємо усім, хто причинився до успішного проведення табору, а саме: Христинa Мусієнко, Галя Гаридзюк, Оксана Давид, Івона Ґоменюк, Олена Ґрицева, Олена Гладун та Ірина Загірська. Також складємо подяку Організаційному комітетові у складі: Данило Мусієнко, Катерина Брехун, Маркіян Фецуляка та Гарі Несмашний.
Мандрівний табір 2025 року став не лише пригодою серед гір, рік і лісів, але й важливим виховним кроком на шляху до зміцнення нашої спільноти. У рік, коли ми відзначаємо 100-ліття Спілки Української Молоді, цей табір довів, що ідеали «Бог і Україна» живуть у серцях нового покоління, яке готове будувати майбутнє з гордістю та вірою.
Данило Мусієнко та Анна-Марія Загірська
