Гуцульська культура українських Карпат зберігається завдяки живим традиціям: музиці на дримбі, кераміці, визнаній ЮНЕСКО, художній різьбі по дереву, ліжникарству, а також виробам із металу, тканини та шкіри. Дослідницькі та виставкові проєкти засвідчують стійкість цієї унікальної ідентичності, збереженої поколіннями майстрів і колекціонерів та представленої світові, від Косова до Торонто.
У вересні 2025 року Український музей Канади, філія Онтаріо, відкрив виставку «Косівський базар: Живий архів Карпат». Виставка триватиме до кінця травня 2026 року. На виставці представлені твори з колекції Леонарда Кравчука, одного з найвизначніших колекціонерів українського народного мистецтва в Канаді. Підготовкою цієї виставки займався Ендрю Воллер, а дизайном Анна Гарасим. Кураторка виставки, Мирослава Бойків, українська художниця й реставраторка, чия глибока обізнаність у гуцульському мистецтві та культурі Карпат відіграла важливу роль у формуванні концепції виставки «Косівський базар».
Косівський базар є невід’ємною частиною повсякденного життя гуцулів Карпатського регіону та унікальним культурним явищем, у якому органічно переплітаються традиції, мистецтво, ремесло та щоденний побут. «Це не просто базар, а важливий соціально-економічний центр громади», відзначає Олена Вознесенька, молодша працівниця музею, яка працює в рамках програми Young Canada Works (YCW). У виставці представлені твори численних митців, серед яких майстри косівської кераміки, різьби по дереву та металу, а також писанкарства.
Експозиційний простір облаштовано так, щоб відтворити атмосферу Косівського базару в самому серці Торонто. Відтворені торгові прилавки нагадують ранкові суботи в Косові, коли повітря наповнене ароматом свіжих продуктів та теплої, щойно спеченої випічки. Як і на справжньому базарі, виставка демонструє миттєвий момент відкриття майстрами своїх прилавків і презентації творів: барвистої кераміки, вишукано різьблених і інкрустованих дерев’яних виробів, тонко опрацьованих металевих предметів, багатих килимів і вишитих текстилів, що сяють майстерністю та пам’яттю поколінь. Завдяки такому занурювальному підходу до експозиційних композицій простір передає як візуальне багатство, так і живий дух Косівського базару.
Виставка розпочинається з кераміки. Косівська мальована кераміка, внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (2019), є унікальним явищем української культурної традиції та яскравим виявом гуцульського народного мистецтва XVI–XVII століть. Вона вирізняється характерною триколірною палітрою (зелений, жовтий, коричневий на білому тлі), складною технікою «сграфіто» та виразною наративною образністю. Мотиви охоплюють сцени побуту та народних обрядів, релігійні й природні сюжети, поєднуючи високий рівень майстерності з глибоким символізмом. Особливе місце у спадщині займають декоративні кахлі, які здобули міжнародне визнання та історично експортувалися за межі України. Традиція сформувалася як окрема мистецька школа в Косові та донині продовжується сучасними майстрами. На виставці «Косівський базар: Живий архів Карпат» можна побачити кераміку Павлини Цвілик, Надії Вербівської, Василя Швеця та інших. Косівська кераміка є не лише витвором мистецтва, а й живим носієм гуцульської ідентичності та культурної пам’яті.
На виставці представлені також художні дереворобні вироби сучасних майстрів, серед яких, Дмитро Шкрибляк та Василь Грепиняк. Майстри створювали різьблені, інкрустовані та випалювані предмети, поєднуючи функціональність із декоративною майстерністю. Дмитро Шкрибляк (1925–2008), різьбяр із села Яворів, походив із відомої родини майстрів, де ремесло передавалося з покоління в покоління. Василь Грепиняк також народився в родині майстрів і є представником третього покоління майстрів інкрустації. Він створює меблі, рами, скриньки та підноси, вміло поєднуючи народні традиції зі своїм унікальним творчим баченням. Його роботи вирізняються витонченими деталями та гармонійними формами. Інкрустація, як декоративна техніка оздоблення предметів, залишається єдиною формою художньої роботи, що не піддається повній механізації чи автоматизації, зберігаючи свою виняткову цінність як у мистецькому, так і в культурному вимірах.
У виставці також представлені вишивка, килими та одна писанка, що прикрашає одну зі стін галереї як тихий символ стійкості та творчої сили. Створена Олегом Кіращуком, одним із найвідоміших майстрів писанкарства в Україні, ця робота є нагадуванням про те, що краса й мистецьке самовираження зберігаються навіть у тіні триваючої російської агресії проти України.
Окремої уваги заслуговує підвісний експонат, весільний вінок, який важить три кілограми. Характерний виключно для села Великий Ключів на Івано-Франківщині. Ця репліка, виготовлена Параскою Кушляк, виконана з кучерявого пір’я з шиї гуски, а також зі стрічок, мішури, намистин, пряжі, паперу й обгорток від цукерок. Багато з цих матеріалів були обрані за їхні відбивні властивості як обереги, покликані відганяти злі сили під час весільного обряду.
Виставка «Косівський базар: Живий архів Карпат» є не лише мистецьким проєктом, а й простором живої культурної пам’яті, діалогу поколінь і глибокого осмислення гуцульської спадщини в сучасному світі. Це унікальна можливість доторкнутися до автентичної культури Карпат у серці Торонто, побачити майстерність, що передається століттями, та відчути силу традиції, яка залишається живою попри історичні випробування. Запрошуємо відвідати виставку в Українському музеї Канади, філія Онтаріо, до кінця травня 2026 року та стати частиною цього культурного діалогу між Косовом і Торонто.
Текст і фото: Надя Ґерелюк
