Кількома рядками навколо світу

• Україна переживає одну з наймасштабніших повітряних атак з боку Російської Федерації. Як повідомив “Українській правді” начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, після масованого нічного обстрілу ворог продовжив терор у світлу пору доби.Тільки у проміжок з 9:00 до 15:00 у повітряний простір країни залетіло понад 400 безпілотників, додавшись до 392 одиниць, зафіксованих уночі.За словами офіцера ПС, дрони заходили з декількох напрямків одночасно: з півночі, півдня та безпосередньо через лінію бойового зіткнення. Особлива активність спостерігалася на північній ділянці кордону.
• Під час спільної операції Сил оборони України в Ленінградській області у ніч на 25 березня на Виборгському суднобудівному заводі уражено корабель російських окупантів. За попередньою інформацією, це патрульний криголам “Пурга” проєкту 23550, що планувався для дій у складі Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації. Подібні судна виконують завдання як криголама, так і військового корабля.
• Міністерство оборони Латвії оприлюднило фотографії уламків українського БпЛА, який впав неподалік села Доброчина Краславського краю, приблизно за 12-15 км від кордону з Білоруссю.Військові на брифінгу розповіли, що це один з двох дронів, які вночі залетіли на територію Латвії – перший зрештою вилетів до РФ, пробувши в повітряному просторі країни 24 хвилини.
• Підрозділи Deep-strike Сил спеціальних операцій спільно зі Службою безпеки України, СБС, ГУР, ДПСУ та Службою зовнішньої розвідки уразили балтійський порт в містечку Усть-Луга Ленінградської області на північному заході Росії.Комплекс фракціонування та перевалки компанії “Новатек” в порту Усть-Луга потужністю майже сім мільйонів тонн на рік переробляє стабільний газовий конденсат на різні нафтопродукти, які Росія експортує морем, в тому числі й тіньовим флотом. Ураження морської та нафтогазової інфраструктури ворога знижує його економічні та логістичні спроможності вести війну проти України, а також обходити міжнародні санкції й наповнювати свій бюджет.
• Служба безпеки затримала у Закарпатській області місцевого жителя, який на замовлення РФ намагався зареєструвати супутникові термінали Starlink. Як встановило розслідування, окупанти залучили чоловіка до співпраці через Телеграм-канали, де він шукав “легкі заробітки”.За матеріалами справи, до підривної діяльності він планував залучити свою вагітну дружину, родича похилого віку та знайому, яка орендувала у нього житло.Співробітники СБУ спрацювали на випередження і затримали фігуранта за місцем його проживання.Під час обшуків у нього вилучено смартфон із доказами роботи на ворога. Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми. Вирішується питання щодо додаткової кваліфікації його злочинів.
• Ізраїль вдарив по іранському порту Бендер-Ензелі на Каспійському морі, котрий використовувався Росією та Іраном для перевезення нафти, зерна, а також озброєння та безпілотників.Це перший в історії ізраїльський удар по цьому регіону. У 2023 році, за даними WSJ, судна перевезли з Ірану до Росії понад 300 тисяч артилерійських снарядів та близько мільйона одиниць боєприпасів.За даними ізраїльських військових, удар був здійснений по військових кораблях, портовій інфраструктурі, командному центру та судноремонтному заводу. Фотографії, перевірені The Wall Street Journal та Storyful, що належить News Corp, материнській компанії Journal, демонструють пошкодження штабу ВМС Ірану в порту та знищені судна. Цей маршрут став особливо важливим для перекидання іранських безпілотників Shahed, які зараз виробляються в обох країнах , та які Росія використовувала для бомбардування українських міст, а Тегеран — для ударів по аеропортах, енергетичних об’єктах та американських базах у Перській затоці.
• Молдова буде вимагати від Росії фінансову компенсацію через забруднення річки Дністер нафтопродуктами, що сталося після російського обстрілу Чернівецької області в ніч на 7 березня. Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну повідомив, що наразі влада оцінює збитки та документує усі пошкодження завдані інфраструктурі. За його словами, Молдова “готова вимагати компенсації” від Росії, навіть якщо процес “буде тривалим і передбачатиме відкриття судових проваджень”.
• Український інститут національної пам’яті звернеться до ЮНЕСКО з закликом виключити з її складу РФ після атак по центру Львова. В УІНП зазначили, що 24 березня РФ сотнями ударних дронів атакувала Україну. Зокрема близько 16:00 РФ безпілотниками атакувала центральну частину Львова, яка перебуває під захистом ЮНЕСКО. Унаслідок цієї атаки пошкоджено храмовий комплекс монастиря Бернардинів – історичну пам’ятку XVII століття.
• Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про посилення оборонної співпраці з Латвією та нові поставки військової техніки для ЗСУ.За його словами, під час зустрічі з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом сторони обговорили розвиток спільних оборонних проєктів і посилення оборонної співпраці. Латвія вже розпочала передачу Україні партій бойових бронемашин CVR(T).
• Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що постачання газу з Угорщини в Україну буде припинене, поки не буде відновлено транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба”.За словами прем’єра, Україна блокує роботу нафтопроводу “Дружба”, і “поки що ми успішно захищаємося від українського шантажу, і завдяки захищеним цінам угорці платять найнижчі ціни на заправках, і ми повинні рухатися далі, щоб прорвати нафтову блокаду і забезпечити Угорщину безпечним енергопостачанням”.
• Депутатам Держдуми РФ повідомлено про підозру у посяганні на територіальну цілісність України. У 2022 році російські “законотворці” голосували за закони, що стали підставою для незаконної анексії частини українських областей. За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора чотирьом депутатам державної думи РФ повідомлено про підозру у посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 КК України).За даними слідства, у 2022 році депутати Агаєв Б.В., Чемерис Р.Б., Хамітов А.М., Алексеєнко М.М. проголосували за законодавчі акти РФ, які стали підставою для незаконної анексії українських територій – Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Як зазначається, ці рішення дали можливість РФ формально оформити захоплення частини території України всупереч Конституції України та нормам міжнародного права.
• Гендиректор Shell Ваель Саван попередив, що уже у квітні Європу може очікувати дефіцит енергоносіїв та нормування пального, якщо не буде відкрито Ормузьку протоку.За його словами, компанія співпрацює з урядами, аби допомогти їм подолати кризу постачання нафти та газу, яка вже призвела на нормування енергопостачань у країнах Азії.25 березня ціни на нафту знизились близько до 100 доларів за барель зі 114 доларів на тлі повідомлень про те, що Білий дім відправив Ірану мирний план з 15 пунктів. Та за словами Савана, без відновлення постачань з Перської затоки Європа може зазнати нестачі викопного палива протягом кількох тижнів.
• Німецький автоконцерн Volkswagen та відповідальна за протиракетну оборону “Залізний купол” ізраїльська держкомпанія Rafael Advanced Defence Systems ведуть переговори стосовно перепрофілювання автозаводу в Оснабрюку.Розташованому у федеральній землі Нижня Саксонія підприємству загрожує закриття.VW та Rafael мають намір зберегти 2300 робочих місць, налагодити виробництво компонентів для протиракетної системи і згодом продавати протиракетні системи у країнах Європи. За словами джерел, німецький уряд активно підтримує майбутню угоду. Rafael обрала Німеччину для відкриття виробництва в Європі, оскільки країна є одним з найактивніших прихильників Ізраїлю на континенті.
• Українська компанія OSIRIS AI презентувала дрон-перехоплювач UEB-1, який здатен розвивати швидкість до 315 км/год. Публічна демонстрація розробки відбулася на виставці Xpotential у Дюссельдорф. Під час заходу команда представила можливості нового безпілотника та його застосування для сучасних безпекових викликів. У компанії наголошують, що “дрон-перехоплювач OSIRIS UEB-1 є ключовим продуктом компанії у напрямі безпілотних рішень для сучасних викликів безпеки”. Однією з головних особливостей апарата є можливості обробки даних безпосередньо на борту, що дозволяє виконувати завдання перехоплення з мінімальним втручанням оператора. Завдяки інтегрованому штучному інтелекту дрон здатен самостійно прогнозувати траєкторію цілі та супроводжувати її під час переслідування.

Джерела: «Українська Правда» і «Букви»