Через майже сорок років після Чорнобильської катастрофи питання ядерної безпеки знову опинилося в центрі міжнародної уваги. Цього разу загроза пов’язана не з техногенною аварією, а з наслідками війни Росії проти України.
24 квітня міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд оголосила про виділення 8 мільйонів канадських доларів на проведення термінових ремонтних робіт у Новому безпечному конфайнменті (НБК), a саме захисній арці над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Фінансування спрямовується у відповідь на пошкодження, яких споруда зазнала внаслідок удару безпілотника в лютому 2025 року.
Канада намірена продовжувати співпрацю з міжнародними партнерами задля зміцнення ядерної безпеки та притягнення Росії до відповідальності за її дії. За словами Ананд, атака на об’єкт ядерної безпеки є неприйнятною та демонструє подальші ризики, які війна створює для цивільної інфраструктури. «Майже через 40 років після катастрофи війна Росії знову ставить під загрозу ядерну безпеку. Це неприйнятна атака на цивільну інфраструктуру. Ми будемо співпрацювати з партнерами, щоб захистити цивільне населення та притягнути Росію до відповідальності», — заявила Ананд у своїй заяві в соцмережах.
Пошкодження захисної споруди
14 лютого 2025 року внаслідок удару безпілотника було пошкоджено верхню частину Нового безпечного конфайнменту, масштабної інженерної споруди, зведеної для ізоляції зруйнованого реактора. За даними українських фахівців та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), удар призвів до локальних руйнувань зовнішніх конструкцій та порушення герметичності захисної оболонки.
Хоча системи радіаційного моніторингу не зафіксували підвищення рівня радіації за межами об’єкта, інженери попереджають про довгострокові ризики. Основне занепокоєння викликає потенційне порушення системи вентиляції та контролю вологості, які є критично важливими для збереження стабільного стану внутрішніх конструкцій.
НБК — це унікальна інженерна споруда, призначена для ізоляції зруйнованого реактора та запобігання поширенню радіоактивних матеріалів. Усередині арки підтримується контрольований мікроклімат, зокрема низький рівень вологості, необхідний для запобігання корозії металевих конструкцій.
Порушення герметичності може ускладнити підтримання цих умов, що створює ризики для довгострокової стабільності об’єкта та безпеки робіт із демонтажу старого укриття.
Фінансування та міжнародна підтримка
Кошти Канади будуть спрямовані через Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля, яким адмініструє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Вони передбачають проведення герметизаційних робіт, відновлення пошкоджених елементів вентиляційних систем та посилення систем радіаційного моніторингу.
Оголошене фінансування є частиною ширшої підтримки країн G7, спрямованої на забезпечення ядерної безпеки України в умовах триваючої війни.
Рішення Канади було оголошено напередодні річниці Чорнобильської катастрофи, що вкотре привертає увагу до довготривалих наслідків аварії 1986 року. Сьогодні Чорнобильська зона залишається об’єктом підвищеної міжнародної уваги та потребує постійного технічного обслуговування й фінансування.
Попри значний внесок Канади, повна стабілізація та подальша безпечна експлуатація об’єкта залишаються масштабним і фінансово складним завданням, що потребує подальшої міжнародної координації.
Фахівці наголошують, що підтримка таких об’єктів є не лише питанням України, а й глобальної ядерної безпеки, яка залишається вразливою в умовах збройних конфліктів.
Олександра Чорна
