На початку лютого в місті Тандер-Бей у рамках ініціативи українського клубу «Крила», яку реалізує Ліґа Українців Канади-Тандер-Бей, відбулася пізнавальна зустріч, присвячена історії родинного видавництва Baran Publishing та ролі українських вітальних листівок і календарів у збереженні культури в діаспорі.
Історія українського видавництва ім. Тараса Барана (Baran Publishing) бере свій початок у 1950-х роках у Монреалі. Саме там Тарас Баран започаткував справу, яка з часом перетворилася на важливу складову культурного життя української громади в Канаді. Від невеликого родинного підприємства ініціатива виросла у знане видавництво, продукція якого знаходила своїх адресатів у домівках по всій Канаді.
Сьогодні справу продовжує його донька Дарія Баран-Бойєр, для якої це не лише бізнес, а передусім родинна місія. Як зазначає пані Дарія: «Моя мета пропонувати продукцію для широкого кола споживачів: від тих, хто глибоко занурений у свою культуру, до тих, хто лише прагне відкрити для себе власну спадщину. Особисто я пишаюся тим, що ці продукти допоможуть моїм дітям цінувати їхнє українське коріння».
Ці слова виразно підкреслюють головну ідею діяльності видавництва, бути містком між поколіннями.
У час, коли українська громада формувалася та шукала способів зберегти свою ідентичність далеко від Батьківщини, поява українських різдвяних і великодніх листівок мала особливе значення.
Ці картки були не просто засобом привітання. Вони ставали носіями мови, традиційних образів і символіки, духовного змісту та мистецької естетики. До їх створення долучалися українські художники, іконописці та графіки, що надавало виданням високої мистецької якості та впізнаваного стилю. Образи храмів, зимових українських пейзажів, різдвяної шопки, писанок і великодніх композицій допомагали зберігати культурну пам’ять і передавати її наступним поколінням.
Окрім листівок, Baran Publishing видавало українські календарі, які впродовж десятиліть були невід’ємною частиною домівок українців у Канаді. Календарі поєднували практичну функцію з культурною: містили церковний календар, українські свята, історичні дати, ілюстрації та тексти, що підтримували зв’язок із рідною традицією.
Поширення продукції здійснювалося через парафії, громадські організації та мережі діаспори. Таким чином, видавництво стало частиною живої громади, а його продукція — інструментом єднання.
Особливий зв’язок ця історія має з Тандер-Бей, де українська громада відігравала активну роль у культурному житті регіону. Вечір у рамках ініціативи «Крила» став нагодою не лише згадати історію видавництва, а й осмислити його вплив на громаду. Дарія Баран-Бойєр, яка поділилася історією родинної справи, відкрила архівні матеріали та особисті спогади. Можливість побачити оригінальні видання та почути історії їх створення стала справжнім відкриттям для присутніх.
У час стрімких технологічних змін ця зустріч спонукала до роздумів: чи не втрачаємо ми чогось важливого разом із відходом друкованого слова? Можливо, паперова листівка з кількома щирими словами, написаними від серця, і сьогодні має особливу цінність — як знак уваги, тепла й живого зв’язку між людьми.
Захід відбувся за підтримки та часткового фінансуванням Фонду розвитку громад «Temerty Community Development Fund» при Шевченківській фундації.
Надя Ґерелюк
