Дивні заяви лунають звідусіль від окремих іноземних політиків. Нещодавно міністр закордонних справ Польщі Родослав Сікорський сказав, що Україна має віддати на 10-15 років український Крим під контроль ООН, а потім провести справедливий референдум. А президент Чехії генерал Пьотр Павєл зазначив, що Україна щоб завершити цю війну, котру їй принесла росія, має пожертвувати деякими своїми територіями.
Ці люди не усвідомлюють, що росія є аґресивною фашистською державою, загрозою всьому людству. Залишити за нею деякі загарбані аґресором українські території означає нагородити росію за злочин.
Це все одно, що грабіжнику, що відібрав гаманець з перехожого, залишити частину грошей з чужого гаманця. Тоді злодій зрозуміє, що загарбати чуже добре, вигідно, бо все одно тобі залишать частину загарбаного. Є сенс захоплювати чуже.
Який референдум?! Населення Криму залякане російськими окупантами. Люди бояться там сказати слово. Нещодавно, коли наша ракета влучила у будинок штабу російського флоту в Севастополі, одна місцева жінка, яка розмовляла російською мовою, прохопилася одним українським словом. Вона сказала: «Почалося!» За це її одразу відвели до місцевого ФСБ, де залякували, шантажували, принижували і, зрештою, змусили вибачитися по телебаченні. За одне українське слово!.. А Сікорський вважає, що в таких умовах можна провести якийсь референдум? Здається, поляки вже давно забули, що таке російський гніт…
Референдуми проводяться лише на спірних територіях, а Крим є поза всяким сумнівом українською територією, що з 1954 до 2014 року (60 років!) перебував у складі України.
А пану генералу і президенту Чехії Павєлу хочеться нагадати, що Судетську область, де німців було більше, ніж росіян у Криму і де німці жили багато століть, після 1945 року без усяких референдумів повернули законному власнику – Чехо-Словаччині. Пан Сікорський вважає, що український Крим треба поставити під контроль ООН. Ми добре знаємо, переконалися на власному драматичному досвіді, що таке нинішня ООН. Колись попередниця ООН Ліґа Націй, котру багато критикували (незрідка справедливо!), у 1940 році вигнала зі своїх лав сталінський ссср за аґресію проти Фінляндії. Не побоялись! А в сучасній ООН росія спокійно засідає в цій організації після численних злочинів, нападів і вбивств і є провідним членом Ради Безпеки, себто має можливість блокувати будь-які рішення ООН, що рф не подобаються…
Днями Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде поступатися ніякими своїми територіями в ім’я миру, а буде прагнути цілковитого розгрому росії. Дай Боже, щоб це були не просто слова, а справжні переконання Президента.
Офіційний Київ справді не дуже цікавився Кримом, хоча екс-прем’єр-міністр України генерал Євген Марчук зазначав, що Крим є для нашої країни дуже важливою стратегічною територією, котрою треба постійно опікуватися. Саме генерал Марчук керував операцією з ліквідації режиму сепаратиста «президента» Мєшкова в Криму. Операцію було проведено в блискучому стилі, в москві навіть не встигли оком кліпнути щодо усунення їхнього аґента в Сімферополі.
Будь-які територіальні поступки імперській росії за рахунок України лише сприятимуть російському шовінізму, збільшуватимуть його аґресивність і будуть подані російському народові як перемога москви. Після того, росія заходиться готуватися до нових «перемог», до ще одного нападу на Україну та на інші держави. Ніяких поступок аґресору! А російське населення має переконатися в тому, що аґресії не дають йому ніякої користі.
Ігор Лосєв,
«Український погляд»
