Роня Лозинський
Ворожість Дональда Трампа до України не випадкова. Це частина давньої схеми, вендети, народженої з особистих образ, політичних інтересів та його підтримки авторитаризму Володимира Путіна.
Цього тижня Трамп знову продемонстрував свою правоту. Після варварського ракетного обстрілу Росії у Вербну неділю українського міста Суми, в результаті якого були вбиті мирні жителі, зокрема діти, які відвідували служби у Вербну неділю, Трамп не засудив атаку. Він просто знизав плечима, назвавши її «помилкою». Гірше того, він активно відхилив спільну заяву G7, яка засуджувала удар і підтверджувала підтримку України. Ракета, що прорвалася через місто у святий день, запущена режимом, відомим тим, що атакує мирних жителів, була зустрінута не обуренням американського президента, а байдужістю та перешкодами. Це не була дипломатія. Це була співучасть.
Водночас, під час зустрічі з президентом Сальвадору, Трамп повторив свою вже знайому фразу: звинуватити Україну у війні, яку розпочала Росія. Він навіть публічно відхилив пропозицію України придбати ракетні комплекси Patriot, позбавивши країну можливості захищати своє небо від російського геноцидного загарбника. Це попри те, що в Польщі є щонайменше 12 систем Patriot, які просто по цей бік українського кордону чекають на доставку в Україну, де вони могли б бути реально використані. Україна не шукає подачок. Україна намагається купити засоби протиповітряної оборони за власні кошти, щоб захистити свій народ. І Трамп чітко дав зрозуміти: він цього не дозволить.
Чому?
Тому що Трамп не просто протистоїть Україні. Він її ненавидить.
Україна є символом усього, що Трамп не може контролювати і не розуміє. Вона героїчна, стійка, непокірна та віддана демократичним ідеалам. Вона відмовляється ставати на коліна, чи то перед Кремлем, чи перед диктатором Мар-а-Лаго.
Його спроба вимагання у 2019 році, коли він намагався змусити Зеленського, новообраного президента України, сфабрикувати компромат на Джо Байдена, не була початком цієї ненависті. Це був просто момент, коли це стало очевидним. Ця схема, яка призвела до першого імпічменту Трампа, показала, наскільки далеко він був готовий зайти, щоб покарати країну, яка відмовилася служити його особистим амбіціям. Україна стояла на своєму. Трампа викрили. І на його думку, це був непрощенний злочин.
Але коріння його ненависті сягає ще глибше. Трамп давно захоплюється авторитарними та сильними людьми. Він заздрить їхній безконтрольній владі та обурюється демократичними системами, які притягують лідерів до відповідальності. Путін — не просто союзник у світогляді Трампа. Він — взірець для наслідування. І Україна, чинивши опір вторгненню Путіна, переживши його спробу обезголовлення, продовжуючи боротьбу з тиранією, викриває банальність цього захоплення.
Відданість України демократії — це дзеркало, в яке Трамп не може дивитися.
Трамп ненавидить Україну, бо вона уособлює жертву, честь та опір імперській владі – цінностям, яких він не поважає, не володіє і навіть не розуміє.
Він ненавидить Україну, бо вона протистояла йому, коли він намагався використати її для політичної вигоди.
Він ненавидить Україну, бо вона кидає виклик Путіну, тоді як він роками схилявся перед ним.
Він ненавидить Україну, бо саме її існування є доказом того, що мужність може подолати страх.
Але це вже не лише психоз Трампа. Оскільки він президент, його ненависть стала політикою. Відмовляючись від допомоги, блокуючи міжнародні заяви на підтримку та повторюючи кремлівські наративи, Трамп не просто висловлює особисте обурення; він активно допомагає воєнним зусиллям Росії. Незважаючи на всі його заяви про бажання миру, його справжні мотиви прозорі. Він ізолює демократичного союзника в облозі, щоб надати сили геноцидному імперіалісту, своєму новому союзнику.
Це зрада не лише України, а й цінностей Америки, її союзів та її становища у світі. Дії Трампа чітко дають зрозуміти, що Сполучені Штати більше не будуть стояти на боці вільного світу. Вони стануть на бік диктаторів.
Але боротьба України — це більше, ніж просто зовнішня криза. Це попередження та дзеркало для нас. Опір України нагадує американцям, що демократія не гарантована, і що сильним лідерам можна протистояти. І що, незважаючи на все, що Трамп робить, щоб перетворити Америку на відображення путінської Росії, ми не повинні і не повинні допустити цього. І це також є причиною, чому Трамп ненавидить Україну.
Історія пам’ятатиме ненависть Трампа до України.
Але історія також пам’ятатиме, чи дозволяли ми його ненависті визначати Америку.
