На Франкфуртському книжковому ярмарку представили інсталяцію, яка нагадує про багатовікові спроби знищити українську мову, літературу та культурну спадщину.
На 78-му Франкфуртському книжковому ярмарку, що тривав від 7 до 11 жовтня, видавництво «Ранок» представило інсталяцію «Born/Burn Alive» («Народжені / Спалені живцем») української мисткині Валентини Веремко. У скляному футлярі височіє крихка вежа з обвуглених книжок, що вціліли після російського удару по автоматизованому логістичному центру видавництва в Харкові 1 серпня 2026 року.
Внаслідок атаки та пожежі було знищено понад 620 тисяч шкільних підручників. Обгорілі видання, представлені у Франкфурті, стали свідченням руйнування української видавничої інфраструктури та чергового удару Росії по культурному життю України.
Чотири століття заборон і переслідувань
На склі футляра червоним кольором нанесено шкалу з 12 датами, що охоплюють чотири століття — від 1626 до 2026 року. Вони відображають послідовні спроби обмежити розвиток української мови, книгодрукування й освіти. Хронологія нагадує про заборони українських книжок у XVII столітті, указ Петра I 1720 року щодо друку українською мовою, Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, які суттєво обмежили українське книговидання. Окремі дати позначають знищення Запорозької Січі 1775 року разом із друкарнею та бібліотекою, а також фізичне винищення українських письменників у 1930-х роках, відоме як Розстріляне відродження.
Новітня історія представлена подіями російсько-української війни: вилученням українських книжок із бібліотек на окупованих територіях, руйнуванням бібліотек після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році та ракетним ударом по харківській друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року, внаслідок якого було знищено близько 50 тисяч книжок. Завершує хронологію 2026 рік — період подальших атак на видавництва, друкарні, склади та бібліотеки.
Від народження до спалення
Назва інсталяції побудована на зміні однієї літери: у слові Born («народжені») літеру «о» закреслено й замінено на «u», утворюючи слово Burn («спалені»). Так авторка передає долю українських книжок, створених для навчання й поширення знань, але перетворених війною на обвуглені свідчення злочину.
Ідея проєкту виникла у 2024 році після російського удару по харківській друкарні. Реалізувати її вдалося цьогоріч, використавши справжні книжки, врятовані після пожежі. «Ці книжки мали потрапити до читачів — школярів, студентів, усіх, хто відкриває сторінку, щоб дізнатися щось нове. Натомість вони пройшли крізь вогонь», — зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.
За його словами, інсталяція об’єднує чотири століття історії та засвідчує, що українська мова вижила завдяки поколінням людей, які писали, видавали й читали українські книжки.
Над останньою датою — 2026 — мисткиня залишила дві порожні позначки. Вони символізують незавершену хронологію та ставлять перед відвідувачами запитання: чи стане 2026 рік останньою датою в історії знищення української культури?
Національний стенд України на Франкфуртському книжковому ярмарку представляє видання 44 українських видавництв і проводить презентації, дискусії та зустрічі з міжнародними видавцями й літературними агентами. Попри війну, українська книжка продовжує знаходити своїх читачів, а її збереження залишається важливою частиною боротьби за національну ідентичність.
Надя Ґерелюк
