У Білгородській області рф другий день триває так звана “контртерористична операція” проти озброєних людей, які проникли через українсько-російський кордон. російська влада повідомляє про обстріли та називає нападників “українською диверсійно-розвідувальною групою”. Київ звинувачення відкидає та каже, що йдеться про приватну ініціативу російських партизанів. Хто б не стояв за атакою, Україна може повернути ситуацію собі на користь, вважають експерти.
Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков назвав атаку на реґіон “безпрецедентною”.
Станом на ранок вівторка, 23 травня, він повідомив про численні обстріли в області, збиті безпілотники, заявив, що “фактично відселені” жителі десятка прикордонних населених пунктів та поскаржився на численні “фейки” та “справжню інформаційну війну”, щоб залякати і посіяти паніку.
Після відео, що з’явилися напередодні, коли танк заїжджає на територію російського КПП “Грайворон”, у телеграм-каналах ширяться непідтверджені відео, на яких люди з бронетехнікою укріплюють позиції поблизу пропускного пункту.
Відповідальність за атаки взяли на себе бійці “російського добровольчого корпусу” (РДК) та леґіону “Свобода росії”, сформованих з російських громадян. Вони ж стверджують, що зайняли кілька російських населених пунктів, в тому числі прикордонну Козинку.
російська влада, натомість, називає нападників “українською ДРГ”. Прессекретар президента рф дмитрій пєсков заявив, що ситуація викликає “глибоку стурбованість”, і запевнив, що військові дії проти України продовжаться, “щоб в майбутньому не допускати таких проривів”.
Водночас пєсков сказав, що президент путін не бачить причин скликати засідання Ради безпеки через надзвичайну подію в Білгородській області.
Офіційний Київ свою причетність до операції послідовно заперечує та переводить стрілки на “російських партизанів”.
Зокрема, радник голови офісу президента Михайло Подоляк іронічно перефразував слова владіміра путіна про “зелених чоловічків” у Криму під час анексії 2014 року, зазначивши, що “танки, як відомо, продаються в будь-якому російському військторзі, а підпільні партизанські загони складаються все-таки з громадян росії”.
У вівторок по обіді російське міністерство оборони відзвітувало, що начебто витіснило всіх нападників — понад 70 людей з бронетехнікою — на територію України і обстрілювало “до повної ліквідації”.
Офіційних підтверджень цій заяві поки що немає. Натомість у телеграм-каналах з’являються все нові й нові, також не підтверджені, повідомлення про активність нападників на російському прикордонні.
Що про атаки кажуть в росії та на Заході
російські ЗМІ тему Білгородського прориву коментували обережно.
Деякі, як телеканал НТВ, взагалі проіґнорували цю тему. Решта здебільшого зробила акцент на тому, що атака в Білгородській області — лише спроба України відвернути увагу від невдачі в Бахмуті.
В останні дні стало відомо, що після багатомісячних виснажливих боїв ЗСУ фактично залишили місто, росія оголосила про свою перемогу, хоча від міста, де до війни проживало близько 70 тисяч людей, залишилися одні руїни.
російський військовий блогер ігор стрєлков (гіркін), який охоче критикує військове керівництво рф, обурюється незахищеністю російських кордонів та вважає, що саме так почнеться український контрнаступ.
“Саме з такого роду “відволікаючих” атак на територію рф противник і почне свій наступ, тепер йому лише треба дочекатися, коли командування ВС рф буде вимушене кинути резерви на оперативно безперспективну ділянку…, а в цей час ворог зможе вдарити в будь-якому іншому місці”, — пише він.
Вкрай обережно коментують події на Заході.
Британська розвідка у ранковому зведенні написала, що атака показує, наскільки виросли загрози для прикордонних реґіонів росії.
Водночас, вважають деякі експерти, росія може використати інцидент собі на користь як доказ того, що саме рф є “жертвою війни”.
У Держдепартаменті США не змогли дати відповіді, що саме відбувається в Білгородській області, але нагадали, що в цілому “не схвалюють і не підтримують атаки за кордонами України”.
“Разом з тим, я вважаю, що важливо зробити крок назад і нагадати всім, усьому світу, що, звичайно, саме росія розпочала цю війну, росія продовжує напади на цивільне населення України, школи, лікарні та цивільну інфраструктуру. Тому як Україна вестиме свої воєнні дії — це справа самої України. Аґресор у цій війні — росія”, — наголосив прессекретар Державного департаменту Метью Міллер.
Що це може дати Україні
Хто б не стояв за заворушенням в Білгородській області, для України та перспектив її очікуваного контрнаступу це швидше сприятлива історія, вважає Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки.
Він вважає, що з військової точки зору атаки на російське прикордоння сенсу не мають, але вони мають сильний інформаційний ефект.
“Настільки зухвала акція могла мати на меті саме вплив психологічний та інформаційний на російське керівництво та населення, підігріваючи внутрішні конфлікти і протиріччя”, — каже Мельник.
Усвідомивши таку незахищеність прифронтових областей, росії доведеться перекидати додаткові війська для підсилення кордону, прогнозує експерт. А з резервами в рф зараз теж проблеми.
“Будь-яка акція, яка сприяє послабленню противника, безумовно, сприяє успіху українському, — підсумовує він. — Тому говорити, що це якісь стратегічний шок для росії було б великим перебільшенням, але це такі крапельки, які сприяють послабленню противника”.
Кримські флешбеки
Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка
Учора і сьогодні (22 і 23 травня) росіяни мали неймовірну нагоду відчути себе українцями зразка весни 2014 року.
Ось є Крим. Частина України, згідно з усіма можливими міжнародними угодами. Ось на його території з’являються “зелені чоловічки” у камуфляжі російського зразка, озброєні зброєю російського зразка, що виглядають як російські солдати. А ось владімір путін із прищуром стверджує, що російських військових на півострові немає, а ці “ввічливі люди” — члени сил самооборони, які придбали форму у військторзі. Нічого не нагадує?
Зрозуміло, всю правду про те, що саме трапилося у Білгородській області, ми дізнаємось у майбутньому. Може, всі паралелі з кримськими подіями невідповідні та висмоктані з пальця. Але складно позбутися якогось дивного почуття, що у гру, вигадану путіним у 2014 році, можна грати і вдвох.
Ситуацію в Білгородській області українська влада описує в категоріях: а ми тут до чого, це внутрішньоросійські конфлікти, не всім росіянам подобається путін та його режим. Про неї жодним словом не згадує у вечірньому зверненні Володимир Зеленський. А те, що саме в день гайворонського інциденту начальник військової розвідки Кирило Буданов звертається до російських солдатів із закликом здаватися в полон, або те, що події на Білгородщині практично в прямому ефірі висвітлюються телеграм-каналами, пов’язаними з офісом президента, — ну, збіг, мабуть. “Україна з інтересом спостерігає за ситуацією”, якщо цитувати представника офісу президента Михайла Подоляка. Нас там немає.
російські коментатори стверджують, що атакою на Грайворон Київ намагався перекрити неґативний інформаційний ефект, який зазнало українське суспільство від втрати Бахмута. Спірне твердження, враховуючи, що, згідно з позицією командування, Бахмут ще не повністю залишений підрозділами ЗСУ, а українське суспільство живе швидше в очікуванні швидкого контрнаступу на російські позиції.
Але з тим, що українське суспільство отримало від учорашніх подій заряд позитиву, сперечатися важко. Фотографії бюлетенів для референдуму щодо від’єднання Білгородської області від росії. Заяви про те, що Київ згоден стати посередником у мирних переговорах між Білгородською народною республікою та російською федерацією. Фейковий анонс відкриття першого відділення “Укрпошти” на Білгородщині. У білгородських магазинах закінчилися запаси синьої та жовтої тканини. За два минулі дні українські соцмережі породили десятки мемів на тему “тривожних подій”.
А якщо серйозно — то хто б і за чиїм наказом не провів “грайворонську операцію”, вона показала вразливість російського кордону, сумнівну ефективність дорогих ліній оборони, напевно, призведе до розосередження російських сил, які тепер будуть змушені прикривати не лише лінію фронту, а й здавалося б, безпечні до сьогодні реґіони.
А ще — коли війна стукає у двері простим росіянам, які мешкають далеко від формальної лінії фронту, то одні можуть вимагати від федеральної влади видати їм зброю. Але інші — і про це, до речі, вже говорили представники української влади у минулому — можуть замислитися, а може, не варто було кремлю розпочинати війну проти України. А якщо вже так, то, може, варто її якнайшвидше закінчити.
Хай там що, фактом є те, що вчора у російської влади як мінімум на один головний біль стало більше. А це, з погляду Києва, як не глянь, вже цілком непоганий результат.
Текст ВВС-Україна
