Надiя Лемко
Маленьке село Андріївка, розташоване приблизно за десять кілометрів на південь від Бахмута, опинилося поруч з одним із найсимволічніших полів бою повномасштабного вторгнення. Бахмут, який Росія захопила у травні 2023 року після тривалих і жорстоких боїв, і досі залишається потужним символом спротиву для українців. Уже в червні того ж року Україна розпочала контрнаступ, щоб відвоювати Багмут, і частина операції пролягла через невеликий ліс завдовжки два кілометри, оточений мінними полями, безпосередньо до Андріївки.
«2000 метрів до Андріївки» — новий документальний фільм, знятий Мстиславом Черновим та Алексом Бабенком, відстежує дії 3-ої окремої штурмової бригади, яка проходить через цей укріплений ліс із місією звільнити село. Прем’єра стрічки у Торонто відбулася 2 грудня в кінотеатрі Hot Docs Ted Rogers Cinema. Генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко, відкриваючи показ, зауважив, що від багатьох міст і сіл, які українські військові звільняють сьогодні, часто лишається лише назва: люди давно виїхали, оселі перетворені на руїни, однак надзвичайно важливо знову підняти там український прапор і звільнити територію від окупанта.
Фільм, значною мірою знятий за допомогою нагрудних камер військових, створює ефект повного занурення, дозволяючи глядачеві побачити події очима солдатів. Стрічка майстерно поєднує бойові кадри з моментами тиші, роздумів і щирих розмов, відкриваючи рідкісний інтимний портрет життя бійців, які добровільно стали на передову. Чернов запрошує глядача вглиб війни — в окопи, зруйновані підвали, спалені танки та захаращені ліси, що подекуди здаються світом поза межами реальності. Тут неможливо залишитися стороннім: відчувається тіснота укриттів, холодна темрява та напруга кожної миті. Єдине, чого бракує повній ілюзії присутності, — запаху пороху, вогкості й смерті, що супроводжують щоденний шлях українських бійців.
Серед героїв стрічки — двоє молодих воїнів, Федя (24) та Фрік (22). Вони відверто визнають, що ніколи не прагнули стати військовими, однак відповідальність за захист країни стала їхнім обов’язком, від якого вони не можуть відмовитися. «Звільнити — щоб можна було відбудувати», — кажуть вони, пояснюючи свою мотивацію. Попри виснаження, коли мріється лише про теплий душ і кілька годин сну, Федя зізнається: навіть уві сні він продовжує битися, а прокинувшись — знову йде на позиції. Попри жарти, усмішки й самокрутки, що на мить полегшують напругу, їх переслідує одна думка — що ця війна може не закінчитися за їхнього життя.
«2000 метрів до Андріївки» — це не просто документальний фільм. Це чесне й болюче свідчення того, як виглядає шлях до свободи на відстані двох кілометрів — коли кожен метр заплачується дорогою ціною.
