|
 |
Головна
» Історія Історія
16.08.2010
Совєтські партизани під час Другої світової війни шукали можливости співпрацювати з Українською Повстанською Армією, а та не стріляла їм у спину, пише Тарас Бурнос в естонському виданні «День за Днем». Та й взагалі бaндерівці на Західній Україні активно боролися з фашизмом і не проводили активних бойових дій проти Червоної армії. Якщо з ким і боролися українські бандерівці - то це з НКВД і СМЕРШ, та й то після 1944 року. Той хто вважає, що подібні заяви - маячня божевільного, буде осоромлений. Це нове офіційне трактування одного з епізодів колись спільної совєтської історії... |
Детальніше...
|
20.07.2010
 Кілька тижнів тому я передзвонила своїй мамі до Києва і запитала чи вона чула про відкриття пам'ятника Сталіну в Запоріжжі. Мама почала рюмсати в трубку - розумію, що плаче: "Я вам так мало розказала. А вам все мушу розказати!" На ваш розсуд розповідь моєї мами про пережите перед і після війни... |
Детальніше...
|
20.07.2010
У Видавництві «Літопис УПА» вийшли друком 47 та 48 томи “Літопису Української Повстанської Армії” та 9-а і 10-а книги Серії «Події і люди». Дев’ята книга Олександра Іщука Життя та доля Михайла Дяченка – «Марка Боєслава» (Торонто-Львів 2010) присвячена долі одного з найвідоміших підпільних поетів, керівника референтури пропаґанди Карпатського крайового проводу ОУН Михайла Дяченка, 100-річчя з дня народження якого виповнилося 25 березня 2010 р.. Фундатором цієї книги є Тарас Нарожняк... |
Детальніше...
|
16.07.2010
Нещодавно президент України В. Ющенко своїм Указом присвоїв провідникові ОУН Степанові Бандері звання Герой України, чим на найвищому державному рівні відзначив одного з політичних лідерів української нації. Це викликало неоднозначну реакцію в Україні та в сусідніх державах. Більшість закордонних та українських політиків, відомих громадських діячів, мільйони українців схвально сприйняли його. Водночас, у російському інформаційному просторі розпочалась справжня гістерія, викликана позицією державних органів цієї країни, які осуджують будь-які кроки української влади та історичної науки, що суперечать російському "офіційному" трактуванню історичних подій, і не визнають права українського народу на власну історію... |
Детальніше...
|
16.07.2010
На території колишнього Окольного Луцького замку розташований монастир Бригіток - пам'ятка архітектури національного значення, це комплекс споруд, куди входили центральний храм, келії і господарські приміщення. Пам'ятка ця пов'язана з сумними і трагічними подіями в житті міста та всієї Волині, які увійшли в історію як розстріл в'язнів органами НКВС 23-24 червня 1941 року... |
Детальніше...
|
06.07.2010
Творіть добро тим, хто ненавидить вас. Моліться за тих, хто вас переслідує. Євангеліє від Мат.5.44 Тій християнській максимі комуністи протиставили своє: убий того, хто тебе переслідував, а на ненависть відповідай безпощадністю... |
Детальніше...
|
29.06.2010
 Опублікований у «Гомоні України» спогад мого знайомого Марка Смеречинського «Німці стріляють бандерівців. Станиславів, вересень 1941 року» читав я з великим зацікавленням і зворушенням, а додана до цього спогаду світлина з підписом: «Так, як у Дрогобичі, розстрілювали бандерівців у Станиславові» заохотила мене — дрогобичанина, поінформувати наших читачів про те, хто ці бандерівці і як вони згинули. З цією метою долучую копію однієї сторінки третього тому збірника «Дрогобиччина — земля Івана Франка» з двома світлинами — на одній вони під міською ратушею, а на другій — їхня смерть на шибениці на розі Ринку в Дрогобичі 2 грудня 1943 року... |
Детальніше...
|
18.06.2010
Павло Павлюк, 1870 року народження, за царя Миколи ІІ оженився в Колонтаєві на Харківщині. Коли Україна проголосила незалежність, залишив жінку в селі, а сам подався до Києва. Став працювати в Симона Петлюри. За його завданням їздив по селах і містах. Прослуховував людей — підбирав співаків для народного хору, щоб, як пояснював близьким, більше людей знали про Україну. Із дерева збивали великі плоти і хор ними плавав Дніпром і Дунаєм. Співали. — Радіо тоді ж не було — звідкіля ж люди могли знати про Україну, — пояснює Павлюків родич 73-річний Олексій Клочан із Гадяча на Полтавщині... |
Детальніше...
|
01.06.2010
Розстріли бандерівців розпочалися на Лемківщині, ще перед початком німецької війни з москалями 22 червня 1941 року. В день відходу совєтських військ зі Львова, 30 червня 1941 року, зібралися у цьому місті Українські Національні Збори. Ці Збори схвалили ініціятиву ОУН до проголошення Української Самостійної Держави. Прем’єром цієї держави назначено Ярослава Стецька. Таке рішення Українських Національних Зборів обурило німців і вони почали переслідувати українських самостійників по цілій Західній Україні... |
Детальніше...
|
01.06.2010
Незчисленно багато національно свідомих українських патріотів, які народилися у XX столітті зазнали не тільки невимовних страждань від різних окупантів українського народу, але і радість боротьби за визволення України від чужоземного ярма. До таких людей належав і Іван Оліяр, який відійшов у вічність 11 лютого 2010 року на 96-му році життя і похований в упівській дільниці на цвинтарі церкви св. Андрія в Пармі, Огайо, США. У той час, коли вже палали вогні Першої світової війни, народився Іван Оліяр 25 грудня 1914 року в с. Сівчина, повіт Перемишль (тепер Польща), у патріотичній родині батька Семена і мами Пелагії з дому Павлик. Змалку у батьківській хаті Іван отримав дуже потрібне для майбутнього життя національно-українське і духовно-релігійне виховання. Саме закладена в дитинстві любов до рідного краю спонукала пізніше Івана стати в ряди борців за волю українського народу. І коли старші друзі запропонували йому ознайомитись з Декалогом українського націоналіста, то він не тільки його прочитав, але й вивчив напам’ять та зрозумів, що ці “десять заповідей” будуть прямим дороговказом у його житті. В січні 1939 року Іван Оліяр прийняв присягу і вступив до Організації Українських Націоналістів... |
Детальніше...
|
|
|
| РАЗОМ ДОСЯГАЄМО МЕТИ |
.jpg)
Чому з кредитовою спілкою Будучність? |
|
|
|
|
