З початку повномасштабного вторгнення росіян зниклими безвісти вважаються близько 7 тис. наших захисників. Є підстави вважати, що більшість з них — живі. А для рідних тих, хто загинув, важливо, щоб хоч знайшли їхні тіла.
50 виїздів на окуповані території
Зниклі безвісти захисники — надто важка і болюча тема.
“Ми хочемо зробити все можливе, щоб рідні не почувалися самотньо, щоб вони розуміли, що активний пошук триває”, — зазначив Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко під час круглого столу “Особливості роботи з повернутими з полону військовими та розшук зниклих безвісти” у “Military Media Center”, повідомляє “АрміяInform”.
За його словами, головними напрямками роботи інституції Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, є аналітична та комунікаційна робота з членами родин, нормотворча, переговорна та розшукова діяльність. Крім того, офіс Уповноваженого разом з Генеральним штабом Збройних Сил та силовими структурами проводять операції з повернення родичам тіл загиблих військовослужбовців.
“Переговорна діяльність саме й спрямована на те, щоб через міжнародні організації, зокрема Червоний Хрест, домовлятися з нашим ворогом — російською федерацією, про те, аби тіла наших людей забирати з окупованих територій”, — уточнив Котенко.
Він також повідомив, що поблизу лінії фронту працює сім пошукових груп, які “відпрацьовують” локації, на яких під час боїв зникали люди. Здійснено вже понад 50 виїздів на деокуповані території, в результаті чого ексгумовано більше тисячі тіл, знайдено речі та документи загиблих.
“Наш досвід у контексті пошукової роботи бере свій початок ще з 2015 року, коли у складі Управляння цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України функціонував відділ пошукової роботи. Він займався питаннями пошуку зниклих безвісти військовослужбовців, уточненнями обставин їхнього зникнення, організовував координацію і здійснення процесу транспортування тіл загиблих військовослужбовців з району проведення на той час спочатку АТО, а потім ООС”, — пояснив начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Володимир Лямзін.
А з 24 лютого минулого року, коли росія почала широкомасштабну збройну аґресію проти України, пошукова робота була трохи змінена. Тепер формуються групи пошуку та евакуації, до складу яких входять як військовослужбовці ЗСУ, так і представники громадських об’єднань. Усі фахівці цих груп проходять відповідну підготовку, вони вивчають основи тактичної медицини, протимінної діяльності для того, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям і зберегти особовий склад, також вивчають питання судової археології і норм міжнародного гуманітарного права.
Вже знайдено близько 500 тіл українських захисників. Також зібрані й останки російських загарбників, які доставлено до визначених місць зберігання.
“Україна є цивілізованою європейською державою, яка суворо дотримується норм та принципів міжнародного гуманітарного права. Ми ініціювали з перших днів аґресії повернення тіл загиблих окупантів до росії”, — підкреслив він.
Зберігатимуть ДНК-матеріали
Взагалі-то зниклими безвісти у нас вважають понад 7 тис. українських військових.
“Цифра така дійсно є, вона трохи більша семи тисяч, і ми розраховуємо на те, що ті люди, яких ми розшукуємо як безвісти зниклих, вони все ж у полоні. Я думаю, що цей відсоток становить десь 60-65 % — це вже така є статистика у нас. Це живі люди, які знаходяться в полоні. Інші, на жаль, загиблі”, — сказав Олег Котенко у телемарафоні “Єдині новини”.
За його словами, завдяки тому, що ми дуже багато звільняємо полонених, від них і дізнаємося, де були, скільки там бачили людей.
“Плюс-мінус, ми знаємо ті місця, де їх утримують — як у російській федерації, так і на окупованих територіях, маю на увазі Луганську і Донецьку області”, — додав він. І запевнив, що є розуміння того, скільки наших людей перебувають у полоні.
До слова, як повідомили в Міністерстві з питань реінтеґрації тимчасово окупованих територій, у військових, які йдуть на службу до ЗСУ, і правоохоронців попередньо відбиратимуть генетичний ДНК-матеріал. Адже законодавством передбачено обов’язкове відібрання біологічного матеріалу у військовослужбовців, а також у членів добровольчих формувань територіальних громад. На виконання відповідного закону вже розроблено порядок відібрання зразків геномної інформації людини. Документ наразі погоджується центральними органами виконавчої влади.
Згідно з цим порядком, ДНК людини буде оцифровуватися та зберігатися в особовій справі військового. Нині вже закуплено відповідне обладнання для відбору, оцифровування та зберігання ДНК-зразків.
“Безперечно, під час війни це надважливо. Генетичний матеріал усіх наших захисників повинен зберігатися в єдиній базі генетичних ознак. Саме завдяки наявності генетичних зразків буде спрощено процес ідентифікації. Сподіваюся, що відповідні органи прискорять процес запуску цієї процедури”, — наголосила віцепрем’єр-міністр з питань реінтеґрації тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
…
За Галиною Гірак,
«Кореспондент»
