У Торонто показали фільм про порятунок українських тварин
У Торонто відбувся спеціальний показ документальної стрічки “Ми, наші улюбленці та війна”, знятої українським блогером-мандрівником Антоном Птушкіним. Прем’єра фільму в Україні відбулася 4 квітня.
Зала кінотеатру “Royal Theatre” була вщент наповнена людьми. Оповіді про порятунок тварин по-справжньому розчулили глядачів, адже Антон Птушкін зібрав реальні історії чотирилапих, які стали заручниками російської аґресії.
Глядачі співпереживали кішці з Бородянки на ім’я Шафа. Вона провела 60 днів без їжі, не маючи змоги вийти з розбомбленого будинку. Дивом кішку помітили з вулиці та встигли врятувати, викликавши службу порятунку із Ірпеня, адже саме у них була драбина необхідної довжини, щоб дістатися до кішки.
Також глядачі дізналися про скоординований волонтерський рух зоозахисників по всьому світу. Рятувати чотирилапих приїздять навіть із Австрії, а в Амстердамі на адаптації перебувають евакуйовані з гарячих точок собаки, які тепер живуть своє щасливе життя, як і евакуйовані в Іспанію та Південну Африку леви.
На показ фільму прийшов і Генеральний Консул України в Торонто Олег Ніколенко. Він називає стрічку “Ми, наші улюбленці та війна” унікальним зразком м’якої сили, адже саме таким фільмом Антон Птушкін зумів достукатися до людей, нагадав про війну росії проти України, в якій жертвами окрім людей є і безневинні тварини. “Цей фільм показує те, що ми попри війну не забуваємо залишатися людьми. Піклуючись у такий складний час тваринами, українці показують свою людяність”. Також пан Ніколенко зізнався, що приїхав в Торонто з вірним членом родини — їхньою кішкою.
Антон Птушкін розповів, що досить тривалий час шукав новий кут зору, через який можна показати світу війну в Україні. Саме історія з тваринами здалася йому такою, що триматиме увагу іноземного глядача.
Режисер за півтора року відзняв приблизно 85 годин матеріалів, провів близько 60 інтерв’ю у понад 10 містах України, а також зйомки відбулися у Польщі, Нідерландах та Іспанії.
Для фільму, як стверджує автор, довелося вибирати такі моменти, які створювали динаміку та розвивали сюжет: “Для мене було дуже важливо, щоб ці історії працювали разом, щоб це не був набір сюжетів, а справжня драматургія”, — розповів Антон та поділився своєю улюбленою історією. Вона про собаку, евакуйованого з Бахмута: ”Є таке поняття як безумовна любов. І вона є як у батьків до дітей, так і, напевно, до тварин. Це я відчув, коли знімав цей момент. Більше того, місто Бахмут наразі вже не існує, а я був там у 2022 році і встиг зафільмувати, коли воно ще жило”.
Монтаж фільму відбувався в складних умовах, адже припав на період відключення світла в Україні. Завдяки генераторам Антон зміг довести справу до кінця. Однак, насправді, з’явилися дві версії фільму. Одна для української аудиторії тривалістю 78 хвилин, яка і має назву “Ми, наші улюбленці та війна”. А друга версія — це 56-хвилинний фільм “Saving the Animals of Ukraine” для західної аудиторії. Над цим монтажем уже працювала канадська компанія “Yap Films”, яка враховувала, що прем’єрні покази відбудуться на телеканалах “PBS” та “CBC”.
Антон Птушкін каже, що сприймає ці два фільми, як абсолютно різні: “Так, вони мають сумісні історії, але в них багато унікальних історій, які є, наприклад, в версії CBC, але немає в українській, і навпаки.
Та й зроблені вони по-різному. Все таки, українська версія, як на мене, більше про людей”.
За словами Птушкіна, при зустрічі генеральний продюсер каналу “PBS Nature” Фред Кауфман визнав, що ту версію фільму, яку вони вже продемонстрували, він вважає неформатною, мовляв, розуміючи важливість відзнятого, телеканал взяв на себе відповідальність, аби показати цей фільм: ”Мені здається, що коли Кауфман розказував про це, то він трішки пишався, що вони таки зробили цей крок. Він був ризикований, адже це неформатна історія для PBS, але вони це зробили і це супер круто”.
Наразі команда обдумує фестивальне майбутнє фільму, а також складає розклад майбутніх прем’єр фільму в різних країнах світу.
Авторка Лідія Карпенко
