Четвертого вересня 1985 року під час голодування помер один із найактивніших представників українського руху шістдесятників, Герой України Василь Стус.
“Український інтерес” підготував найцікавіші цитати поета, які демонструють незламність українського духу:
- “Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають… Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас”.
- “Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств”.
- “Дотягну до краю. Хай руками, хай на ліктях, поповзом – дарма, душу хай обшмугляю об камінь – все одно милішої нема за оцю утрачену й ледачу, за байдужу, осоружну, за землю цю, якою тільки й значу і якою барвиться сльоза”.
- “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб’є з власної тропи. На тій і стій, і стій – допоки скону, допоки світу й сонця – стій і стій”.
- “Бо вже не я – лише жива жарина горить в мені. Лиш нею я живу. То пропікає душу Україна – та, за котрою погляд марно рву”.
- “Ти вже не згинеш, ти двожилава, земля, рабована віками, і не скарать тебе душителям сибірами і соловками”.
- “Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь”.
Фото: «Українська літературна газета»
Аліна Коломієць,
«Український інтерес»
