На День Незалежності Україна вперше продемонструвала військову силу без танків, бронетехніки та колони солдатів. Києвом пройшли наземні роботи, Дніпром — морські дрони, а над столицею пролетіли десятки безпілотників.

24 серпня 2026 року Україна відзначила 35-ту річницю Незалежності незвичайним військовим парадом. Замість традиційної колони військових, танків і бронемашин Києвом рухалися наземні роботизовані системи, Дніпром пройшли безекіпажні катери, а небо над столицею заповнили безпілотники.

Це був перший офіційний військовий парад України з 2021 року і, за словами організаторів, перша у світі демонстрація військових безпілотних систем одразу у трьох середовищах — на землі, воді та в повітрі.

За даними Офісу Президента, у демонстрації взяли участь близько 100 одиниць техніки: 30 наземних роботизованих систем, дев’ять морських безпілотників, 18 дронів-перехоплювачів, 27 ударних безпілотників, вісім розвідувальних та сім далекобійних ударних дронів.

Показ відбувся на тлі урочистостей на Софійській площі, де Президент Володимир Зеленський виступив перед українською та міжнародною аудиторією. Серед гостей були європейські лідери, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем та президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Чому без солдатів?

Незвичайний формат параду мав не лише символічне, а й практичне значення. Техніку вивели на вулиці столиці на світанку, без попереднього оголошення, а відеозаписи показали вже під час офіційних урочистостей.

За чотири з половиною роки повномасштабної війни Україна була змушена шукати способи зменшити ризик для військових. Безпілотні системи дедалі більше перебирають на себе найнебезпечніші завдання — від розвідки та доставки боєприпасів до ударів по позиціях противника та евакуації поранених.

Саме ця потреба стала основою створення Сил безпілотних систем (СБС) — першого у світі окремого військового роду, спеціалізованого на застосуванні безпілотних технологій. Їх офіційно сформували у червні 2024 року.

До кінця 2025 року оператори СБС виконували близько 100–120 тисяч бойових вильотів на місяць. Україна також дедалі активніше використовує безпілотники для ударів по військових та енергетичних об’єктах росії.

Роботи на Хрещатику

Першою частиною параду стали 30 наземних роботизованих систем — TerMIT, Lynx, Simba, Ardal, Zmiy, Ratel та інші платформи.

Ще кілька років тому наземні бойові роботи були радше експериментальною технологією. Сьогодні їхнє використання на фронті швидко масштабується. За даними української влади, до кінця першої половини 2026 року наземні роботи виконали понад 66 тисяч бойових завдань. Лише за один місяць — червень — їх було понад 16 тисяч.

У 2026 році Україна замовила понад 22 тисячі вітчизняних наземних роботизованих систем — удвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Такі платформи можуть перевозити боєприпаси та інші вантажі, проводити розвідку, мінувати й розміновувати території, евакуювати поранених та підтримувати штурмові операції. Деякі оснащені кулеметами або ракетними системами.

У квітні 2026 року українські військові поблизу Куп’янська вперше захопили російську укріплену позицію, використавши лише дрони та наземні роботизовані системи — без присутності українських військових на початковому етапі штурму.

Морські дрони: флот без моряків

Одночасно з наземною колоною дев’ять безпілотних катерів сімейств Magura, Sargan і Sea Baby пройшли Дніпром біля Києво-Печерської лаври.

Україна перетворила морські дрони на один із ключових інструментів боротьби з російським Чорноморським флотом. Їх використовують для ударів, розвідки та протидії російській авіації.

31 грудня 2024 року безпілотник Magura V5 вперше в історії збив російські вертольоти за допомогою ракет класу «повітря—повітря». А 2 травня 2025 року інший безпілотник Magura знищив російський винищувач Су-30 біля Новоросійська. Це стало першим в історії знищенням пілотованого бойового літака морським безпілотником.

Інші морські системи, зокрема Sea Baby, використовуються для ударів на великій відстані. Поєднання ударних, розвідувальних та протиповітряних можливостей дозволило Україні завдавати значних втрат російському флоту, не маючи традиційного військово-морського флоту порівнянного масштабу.

Дрони над Києвом

Повітряну частину параду відкрили 18 дронів-перехоплювачів, призначених для боротьби з російськими ударними безпілотниками типу Shahed. За ними пролетіли 27 ударних дронів, здатних уражати техніку, артилерію, укріплення та особовий склад.

Далі були розвідувальні системи SHARK і LF-400, які використовуються для виявлення російської техніки, артилерії, командних пунктів та переміщення військ.

Повітряну демонстрацію завершили сім далекобійних ударних дронів Morok і Sichen. За даними Офісу Президента, такі системи у 2025 році здійснили майже 2 тисячі ударів по цілях на території росії, підтвердивши знищення понад 1 тисячі об’єктів.

Після безпілотників у небі з’явилися винищувачі Mirage 2000 та F-16, передані Україні союзниками. Те, що пілотована авіація завершувала демонстрацію, виглядало символічно: безпілотні технології вже стали центральною складовою українських бойових можливостей.

Армія, яка вчиться під час війни

Сили безпілотних систем створювалися не просто як окремий підрозділ для управління дронами. Їхнє завдання — збирати бойовий досвід, перетворювати його на військову доктрину, навчати операторів і передавати отримані знання виробникам та іншим підрозділам Збройних сил.

Ця модель дозволила Україні надзвичайно швидко розвивати нові технології. У першій половині 2026 року Міністерство оборони кодифікувало 413 нових типів безпілотних систем.

Україна також активно розвиває автономні технології. Дрони дедалі частіше можуть самостійно розпізнавати ціль та продовжувати політ після втрати зв’язку з оператором через російські засоби радіоелектронної боротьби.

Європа дедалі більше визнає український досвід. У липні 2026 року ЄС та Україна уклали оборонне партнерство у сфері виробництва безпілотників, передбачивши мільярд євро негайного фінансування та значно масштабніші інвестиції надалі.

Україна як майбутній постачальник безпеки

Виступаючи на Софійській площі, Зеленський заявив, що після завершення війни Україна прагне стати «справжнім постачальником безпеки» для своїх партнерів та Європи.

Це вже не лише політична заява. Українські технології та досвід дедалі більше цікавлять європейських союзників. Під час візиту до Києва британський прем’єр Енді Бернем оголосив про підтримку планів виробництва в Україні ракет SCALP та розвитку дешевшої альтернативи американській системі Patriot.

Парад 24 серпня продемонстрував те, що Україна вже давно показує на полі бою: сучасна війна стрімко змінюється. Її ведуть не лише люди та традиційна військова техніка, а дедалі більше — автономні машини, роботи й безпілотники.

Для інших армій світу український досвід стає своєрідною лабораторією сучасної війни. І поки інші країни лише вивчають можливість створення окремих безпілотних військ, Україна вже веде ними реальну війну.

Брендон Фішер