Президент США Дональд Трамп оголосив про “по-справжньому чудові” результати зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту Азіятсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в південнокорейському Пусані. Переговори, що тривали близько 1 години 40 хвилин, завершилися низкою домовленостей, спрямованих на розрядку торговельних напруг між двома супердержавами.
Зустріч відбулася на тлі ескаляції тарифних обмежень: у жовтні США підвищили мита на китайські товари до 57%, а Китай запровадив експортні обмеження на рідкісноземельні метали, що становлять 80% світового ринку (за даними USGS, 2024). Трамп і Сі обговорили ключові питання, включаючи торгівлю, енерґетику та реґіональну безпеку, зокрема війну в Україні.
Трамп, який прибув до Пусана на завершення п’ятиденного азіятського турне, подякував Сі за “величезну взаємну повагу” між країнами. “Після сьогоднішніх переговорів вона стане ще міцнішою”, – заявив він у пості на плятформі “Truth Social”, оцінивши зустріч на “12 з 10”. За його словами, сторони досягли згоди “майже з усього”, уникнувши повномасштабної торговельної війни, яка могла б коштувати ґлобальній економіці $1 трлн. щорічно (за оцінками МВФ, 2024). Серед ключових результатів:
- Сільське господарство: Китай схвалив початок закупівель “величезних обсягів” американської сої, сорґо та іншої аґропродукції. Трамп радив фермерам “негайно купувати більше землі та потужніші трактори”, посилаючись на досвід свого першого терміну. За даними “Reuters”, Китай відновлює імпорт сої з США після паузи з початку 2025 року, спричиненої тарифами; у 2017-2018 рр. подібні угоди принесли американським фермерам $12 млрд.
- Рідкісноземельні метали: Пекін погодився продовжити “відкриті та вільні” постачання рідкісноземельних елементів, маґнітів та критичних матеріялів, таких як літій для акумуляторів електромобілів. Китай призупинив запляновані експортні обмеження на рік для перегляду, що розбльоковує ланцюги поставок для американської високотехнологічної індустрії. Міністерство комерції КНР підтвердило це, зазначивши, що угода стосується “важливих економічних питань”.
- Боротьба з фентанілом: Китай “рішучий” у співпраці для стримування потоку фентанілу до США, де опіоїдна криза забрала 110 тис. життів у 2024 році (за даними CDC). У відповідь США знизили тарифи на китайські товари, пов’язані з прекурсорами наркотиків, з 20% до 10%, зменшивши загальний рівень мит до 47%. Загальні тарифи на китайський імпорт, запроваджені у відповідь на торгівлю прекурсорами, залишаються призупиненими на рік.
- Енерґетика: КНР розпочала процес закупівель американської енерґії, з потенційною “великою угодою” щодо нафти та газу з Аляски. Трамп згадав $44-млрд. трубопровідний проєкт “LNG” на Алясці, запропонований його адміністрацією. Переговори вестимуть міністр енерґетики Кріс Райт, губернатор Даґ Бурґум та енерґетичні команди обох країн. За даними “Bloomberg”, це може додати $50-100 млрд до американського експорту енерґоносіїв у 2026-2027 рр.
Трамп наголосив, що домовленості “принесуть процвітання та безпеку мільйонам американців”. Після зустрічі він вилетів до Вашинґтону, назвавши візит до Азії “історичним”. Китайське МЗС підтвердило консенсус щодо “економічних і торговельних питань”, а Сі назвав США “партнерами та друзями”. Зустріч – перша очна після повернення Трампа до Білого дому в січні 2025 року – відбулася на тлі його оголошення про припинення 33-річного мораторію на ядерні випробування США, що посилило напругу (за даними “ABC News”).
Експерти відзначають геополітичний вимір переговорів. За даними “Al Jazeera”, Трамп міг обговорити з Сі роль КНР у стримуванні росії в Україні, де путін відкинув прямі переговори з Вашинґтоном. МВФ прогнозує, що стабілізація торгівлі США-КНР додасть 0,5% до ґлобального ВВП (внутрішнього валового продукту) у 2026 році.
Коментар експерта: Ігор Тишкевич про ключові наслідки для України і світу
Ігор Тишкевич, співзасновник аналітичної мережі “Research Solutions” та головний експерт Інституту вивчення росії при Українському інституті майбутнього, у своєму “Facebook”-коментарі розкрив чотири ключові тези щодо імплікацій зустрічі для України. Як аналітик з досвідом роботи в Білоруському інституті стратегічних досліджень (BISS) та “Belarus Security Blog”, Ігор Тишкевич наголошує на стратегічному значенні подій для завершення російсько-української війни.
“Першим результатом зустрічі є сам факт переговорного треку між двома супердержавами”, – пише Тишкевич. Це важливо для Києва, бо провалилися спроби Трампа самостійно задати рамки переговорів щодо війни: “З одного боку, немає швидких переговорів для участи в яких ‘викручують руки’. З іншого – немає ‘викручувань рук’ ради потенційної великої угоди з росією”. За даними CFR (вересень 2025), торгівля Китай-росія досягла $19,14 млрд. у липні, але Пекін уникає повної конфронтації з Заходом.
Друге – сторони не бажають повномасштабної торговельної війни з “медійними, а не реальними” загрозами військової конфронтації. “Це розширює поле сценаріїв завершення війни, зменшуючи ймовірність ‘просто заморозки’ без політичних чи фінансових угод, а також масштабування конфлікту”, – зазначає експерт. У разі конфронтації “заморозка” могла б бути способом уникнути ризиків для США та КНР, але Трамп і Сі не хочуть витрачати ресурси на підтримку сторін. Згідно з “The Diplomat” (вересень 2025), Україна бачить Китай як марґінального партнера в експорті, але 40% аґраріїв (за опитуванням “AgroPolit”, 2025) вважають Пекін ключовим ринком.
Третє – підняття питання України та росії на першій зустрічі “означає запрошення Китаю увійти в процес”. “Це те, чого Сі очікував – прямого прохання Трампа”, – коментує Тишкевич, додаючи, що без КНР війну не зупинити. Однак це не з “виключности” українського питання, а для вибудови зон інтересів у реґіоні, включаючи Україну. “CFR” (серпень 2025) повідомляє, що путін пропонував Китай як ґаранта безпеки для України перед самітом у Алясці.
Четверте – зустріч лише початок, з річною паузою на конфронтацію (тарифи, рідкісні землі). “Це часові рамки для формування відносин США-КНР та формату мирної угоди по Україні – не раніше 2026 року”, – прогнозує Тишкевич. Сторони демонструватимуть успіхи, але й оформлюватимуть умови завершення війни. Очікується активізація китайської політики: призначення спецпредставника (або двох груп – для росії та України) для переговорів, включаючи повоєнне співробітництво, аналогічно до американського підходу.
Для України це “необхідність різкої активізації на китайському напрямку”. “Робити вигляд, що КНР не існує, більше не вийде – Китай уже в процесі з мовчазною згодою США”, – підкреслює експерт. Попри “наломані дрова”, є посередники, важливі для Пекіна: Туреччина, Польща, ОАЕ, Саудівська Аравія, Казахстан, Пакистан, Єгипет. Реґулярна комунікація, як у 2022 році з ЄС, допомогла б. Однак “США і КНР зупинятимуть війну ради своїх плянів у реґіоні”, тож потрібні конкретні пропозиції в економіці та зовнішній політиці.
Ігор Тишкевич анонсує презентацію звіту про українсько-китайські відносини 2025-2035 рр. наприкінці листопада з “Діловою столицею” – без “рожевих окулярів”, з фокусом на можливе після завершення війни без успіхів путіна. Логіку процесів він передбачав рік тому в прогнозі на 2025 рік (презентація – грудень 2024), і нині працює над версією на 2026 рік.
Зустріч Трампа-Сі сиґналізує про стабілізацію ґлобальних ланцюгів, але для України – про потребу дипломатичного маневру в тріяді Вашинґтон-Пекін-москва.
«LRT.lt»
