Повернення в Україну тіл військовополонених без внутрішніх органів може бути свідченням того, що їх використовують в росії для трансплантації.
Про це йшлося на зустрічі в Анкарі представників родин військовополонених із Надзвичайним та Повноважним послом України в Туреччині Василем Боднарем.
«На сьогодні вже достеменно відомо, що ми отримуємо тіла закатованих з полону (при обміні тіл). Ми отримуємо не тільки закатовані тіла, а тіла, які, на жаль, без органів. Тобто це підтверджує той факт, що чорний ринок трансплантології органів російської федерації працює. І, на жаль, працює з нашими військовополоненими. Тому я вважаю, що про це треба казати на весь світ, щоб зупинити цей злочин», — сказала дружина одного з військовополонених захисників Маріупольського ґарнізону.
Жінка звернулася до Президента Туреччини з проханням підтримати створення змішаної медичної комісії, що дозволить стежити за станом здоров’я як українських, так і російських військовополонених.
«І також хотіла би попросити виступити Туреччину як країну-покровительку у вирішенні всіх гуманітарних питань, пов’язаних з обміном військовополонених», — додала дружина військовополоненого.
Вона наголосила на тому, що росія відмовляється повертати і вносити в списки на обмін військовополонених Маріупольського ґарнізону.
«Насправді розказують дуже страшні речі, переживають за своїх чоловіків, синів. І це реальний біль, який нас стимулює до того, щоб швидше працювати і стимулювати наших міжнародних партнерів вживати певний дій. Одна із основних вимог – це створити міжнародну медичну комісію, яка би досліджувала стан перебування наших військовополонених і допомагала їм боротися з проблемами зі здоров’ям… І це один з меседжів, який був донесений до турецької сторони», — сказав посол України в Туреччині Василь Боднар.
Дипломат висловив сподівання, що Туреччина, у т. ч. в ролі держави-покровительки, активно долучиться до допомоги членам родин військовополонених з тим, щоб зібрати інформацію про їхніх рідних і домогтися обмінів.
«Я сама мати, і останній зв’язок — я знаю про сина у лютому місяці, коли був обмін. Ми бачимо, в якому стані здоров’я повертаються наші хлопці. Це не передати словами: вони худі, їм потрібна медична допомога. Кожного разу стан їх здоров’я погіршується в полоні. Іде третій рік. І чи дочекаємось, і чи вони дочекаються цього обміну? Ми не знаємо. І тому ми переживаємо… Багато рідних не дочекалися своїх дітей з полону. Це дуже страшно», — наголосила мати військовослужбовця, який третій рік перебуває у російському полоні.
«Укрінформ»
