Північнокорейські військовослужбовці були направлені до росії для участі у війні проти України після того, як Кремль звернувся по допомогу до своїх союзників, намагаючись посилити російські війська на тлі проблем із мобілізацією.
Офіс президента Південної Кореї вимагає від України офіційного пояснення та вибачень через публічне розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених із України до Південної Кореї.
Суперечка виникла після того, як президент України Володимир Зеленський минулого тижня повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, захоплених у полон. Він також зазначив, що взяти їх живими було непросто.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон невдовзі розкритикував рішення Києва публічно повідомити про передачу полонених.
«Я не знаю, чому українська сторона порушила домовленість і оприлюднила цю інформацію, але це дуже розчаровує», — написав він у соцмережі X.
За словами південнокорейської сторони, Київ і Сеул домовилися не розголошувати інформацію про передачу полонених з огляду на можливі дипломатичні та безпекові наслідки, а також заради безпеки самих військових та їхніх родин у Північній Кореї.
Водночас радник Зеленського Дмитро Литвин заперечив існування такої домовленості. За його словами, Україна лише повідомила, що військовополонених передали Південній Кореї, не розкриваючи деталей операції. Він також заявив, що було б дивно повністю приховувати факт передачі полонених.
Сеул назвав такі заяви порушенням довіри між двома країнами.
«Українська сторона порушила домовленість про конфіденційність і в односторонньому порядку оприлюднила цю інформацію», — заявив у неділю старший президентський секретар із питань зв’язків із громадськістю Сон Ґі Хон.
За його словами, особливо серйозною проблемою стало подальше заперечення українською стороною самого факту існування домовленості про нерозголошення. Сеул заявив, що це «серйозно підриває довіру між урядами двох країн» і шкодить двостороннім відносинам. Південна Корея також заявила, що розглядає можливість подальших заходів у зв’язку з ситуацією.
Двоє північнокорейських полонених
Українські військові захопили двох північнокорейських солдатів у січні 2025 року в Курській області росії. Вони були серед тисяч військовослужбовців КНДР, направлених на допомогу російським силам у війні проти України.
Один із полонених розповідав, що служив у розвідувальному підрозділі. За його словами, частину північнокорейських військових навчали користуватися російською військовою технікою, однак він такого навчання не проходив.
Він також повідомив, що був призваний до армії у 17-річному віці й відтоді продовжував службу.
Раніше південнокорейський депутат заявляв, що обидва військовополонені хотіли залишитися в Південній Кореї та «жити нормальним життям». Після тривалих консультацій між Києвом і Сеулом їх передали Південній Кореї. За повідомленнями південнокорейських ЗМІ, полонені прибули до країни в середині вересня.
Побоювання щодо реакції Північної Кореї
Аналітики вважають, що публічне розголошення інформації про передачу полонених може мати наслідки для відносин між Південною Кореєю та Північною Кореєю.
«Північна Корея використовує своїх військових, направлених за кордон, для створення героїчного образу в державній пропаганді. Південнокорейський уряд, очевидно, занепокоєний тим, що підтвердження повернення полонених до Південної Кореї та публічне висвітлення цього факту може посилити ворожість Пхеньяна до Сеула», — сказав Пак Вон Ґон, професор Університету Іхва.
Наслідки для співпраці з Україною
Суперечка може мати наслідки і для військової співпраці між Сеулом та Києвом.
Південна Корея досі не передавала Україні летальної зброї, посилаючись на внутрішні обмеження щодо військової допомоги країнам, які перебувають у стані війни. Водночас після того, як Північна Корея направила свої війська на підтримку росії, Сеул розглядав можливість надання Україні оборонного озброєння.
Погіршення довіри між Києвом і Сеулом може ускладнити подальші переговори про таку допомогу. Водночас наразі обидві сторони по-різному описують саму домовленість про конфіденційність: Південна Корея наполягає, що вона існувала, тоді як українська сторона це заперечує.
Ганна Биленко
