Саме так хочеться назвати виставку живописних полотен і скульптури Олександра Гутирі, яка відкрилася 6 червня в ґалереї Канадсько-української мистецької фундації. Хоча офіційна назва експозиції ЧАС-TIME. І все ж насамперед впадає в око розмаїття барв на картинах мистця. Мабуть, кожен українець знає пісню на слова Дмитра Павличка «Два кольори». У ній є такі рядки – червоне – то любов, а чорне – то журба. У роботах же Олександра Гутирі існує безліч відтінків і червоного, і чорного … жовтого, зеленого, фіолетового… І всі вони виражають різні порухи людської душі. В основному яскраві, життєстверджуючі, хоча як же без смутку, занепокоєння. Ось наприклад картина «Solution» (Рішення) (акрилік на полотні). В ній домінують яскраво червоні та жовтогарячі фарби, якими розмальовано нерівні якісь ніби рвані геометричні фігури. Це викликає певне напруження в сприйнятті цієї роботи. А ось в картині «Wave», що українською перекладається як хвиля, хвилястість, розвіватися, колихатися, гойдатися, переважають теплі, стриманіші кольори, в основному відтінки жовтого і жовтогарячого. І тут уже простір на полотні заповнений не нерівними квадратами, а хвилястими лініями, які нагадують не шторм, а штиль на морі.
Декілька робіт автора мають назви ABSTRACTI I, ABSTRACTI II, ABSTRACTI III . У них також грають різними барвами кольори, переплітаються різні лінії, неправильні геометричні фігури. Тож цілком природно назвати художній метод, в якому працює автор, абстракціонізмом. Проте в простого відвідувача виставки, не фахівця в образотворчому мистецтві, може виникнути думка: «А що ж все таки конкретно зобразив художник на своїх полотнах?». Та на це питання уже відповів сам автор виставки Олександр Гутиря своїм полотном «Contemplation» (Міркування, Роздум). Тобто кожна людина має відчути в здавалось би абстрактному зображенні, витвореному мистцем, щось своє, рідне, пригадати радісну чи сумну подію в своєму житті. І це зображення має викликати в неї певний настрій (до речі, одне з полотен виставки так і називається «Mood» (Настрій). Ось картина «Flowers» (Квіти) — на жовтому тлі контури вази, а в ній сині, жовті, зелені… мазки фарби. І, дивлячись на цю невеличку композицію, глядач уявляє власне реальні квіти – айстри, гвоздики, іриси, в кожного із нас вони свої, улюблені, нагадують про приємні чи сумні події, що відійшли в минуле.
Проте на виставці Олександра Гутирі ЧАС-TIME присутні і полотна, написані цілком реалістично, одно з них – «Canada» – блакитне високе небо з кількома легкими хмаринками, внизу – широке поле скошеної пшениці (в усякому разі так мені здалося), а вдалині видніються дві хатинки, мабуть обійстя фермера. Проте, хоч картина і називається «Canada», все ж відчувається, що художник не є корінним жителем цієї країни, і навіть не народжений у ній. Олександр Гутиря – українець, а кожний мистець, в якій би країні він не перебував, скрізь відчуває певну аналогію зі своєю рідною землею, її нагадують і широке поле, і блакитне небо, і каштан, що загубився десь серед могутніх кленів, і гілочка бузку чи калини. Тож дивишся на полотно «Canada», а бачиш Україну.
Як уже зазначалося, на виставці ЧАС-TIME крім живописних полотен, були представлені і скульптури. Про ці роботи мистця при відкритті експозиції розповів голова Спілки Українських Образотворчих Мистців Канади, до якої належить і Олександр Гутиря, Олег Лесюк. Він зазначив, що в своїх скульптурних роботах їх автор досконало поєднує різні матеріали, зокрема дерево, метал, кольорове скло, травлену мідь, творячи таким чином просторові форми. Пан Лесюк звернув увагу присутніх на виставці на дві скульптури Олександра Гутирі – «Wing» (Крило, Окрилювати, Летіти) та ікону Святого Юрія. Перша захоплює своїми просторовими контрформами. Вона цілком може доповнювати інтер’єр сучасного офісу. Ікона Святого Юрія, виконана в індивідуальній манері автора, динамічна, монументальна, символізує боротьбу добра і зла, що нині є дуже актуальною темою, але хочеться вірити в те, що добро переможе. Олег Лесюк зазначив, що ця тема дуже болить і Олександра Гутирю, адже народився він і провів дитячі, юнацькі та зрілі роки в Бахмуті Донецької області, місті, яке нині топчуть ворожі рашистські чоботи. У 1985 році мистець закінчив Донецький коледж прикладного мистецтва. З 2004 року проживає в Канаді.
Олег Лесюк наголосив на тому, що Олександр Гутиря перебуває в постійному пошуку себе як мистця. Для його творчої манери характерні досконалі, гармонійні кольори – поєднання ліній плям. Живописні полотна Олександра Гутирі нагадують килими, адже нитки в ткацтві переплітаються, тож, творячи свої картини, мистець не змішує фарби, а доповнює їх оптичними, окремими штрихами, плямами. Також широкий спектр інтересів Олександра Гутирі. Його насамперед цікавить історія нашої країни, зокрема Козацтво, Трипільська, Скитська культури. Твори Олександра Гутирі захоплюють не лише українців. Так, його роботами зацікавився генарал-губернатор Канади, але, на жаль, не зміг придбати, бо ще до початку виставки, яка відбулася в 2022 році, всі картини мистця були продані. Олег Лесюк підкреслив, що Олександр Гутиря, як художник, скульптор відомий у всьому світі. Його роботи зберігаються у публічних і приватних колекціях Німеччини, Франції, Угорщини, Фінляндії, Канади, а також у колекції Національного художнього музею в Києві. Проте мистець не зупиняється на досягнутому, а продовжує плідно працювати, організовуючи по кілька виставок на рік.
На відкритті експозиції Олександра Гутирі виступив також голова Дирекції Канадсько-української мистецької фундації Юрій Клюфас.
Алла Топчій
