Адміністрація Дональда Трампа розгортає новий етап протекціоністської політики, ставлячи питання прав людини в центр своєї торговельної стратегії. На початку червня 2026 року Офіс торгового представника США (The Office of the United States Trade Representative, USTR) на чолі з Джеймісоном Ґріром запропонував запровадити додаткове 10% мито на канадські товари, а також на продукцію ще 15 ключових торговельних партнерів. Офіційно, посилаючись на розділ 301 Закону про торгівлю (Section 301 of the Trade Act of 1974), США висувають звинувачення, що Канада недостатньо ефективно забезпечує дотримання заборони на використання примусової праці. Ця ініціатива стала продовженням попередніх американських торговельних обмежень, зокрема підвищених 35-відсоткових мит на канадські товари, запроваджених у 2025 році.
Попри гучні заголовки, канадський уряд на чолі з прем’єр-міністром Марком Карні демонструє стриманий оптимізм. 3 червня, коментуючи ситуацію для преси, прем’єр-міністр Карні заявив, що інформація щодо подібних тарифів не стала для нього несподіванкою. Він також наголосив на чинному канадському законодавстві у сфері регулювання та контролю ланцюгів постачання, зазначивши, що «Канада має дуже потужний законодавчий режим проти використання примусової праці». У свою чергу, у щорічному звіті за 2026 рік, підготовленому відповідно до Закону про боротьбу з примусовою та дитячою працею в ланцюгах постачання (Fighting Against Forced Labour and Child Labour in Supply Chains Act), Канадський комітет з перегляду військових скарг (Military Grievances External Review Committee) повідомив, що не отримував і не володіє жодною інформацією, яка б свідчила про випадки примусової або дитячої праці в межах своїх закупівельних процесів або ланцюгів постачання. Оттава запевняє, що реальні економічні наслідки будуть обмеженими, хоча інцидент чітко вказує на наближення складного дипломатичного періоду.
Головна причина, чому канадський бізнес не піддався паніці, полягає в юридичній архітектурі північноамериканської торгівлі. Вашинґтон чітко зазначив, що нові мита не поширюватимуться на товари, які відповідають правилам походження Угоди між Канадою, США та Мексикою (Canada–United States–Mexico Agreement, CUSMA). Оскільки під дію цієї угоди підпадає близько 90% усього канадського експорту до Сполучених Штатів, переважна більшість виробників захищена від додаткових зборів. До того ж USTR оприлюднив розлогий перелік винятків для критично важливої продукції. До нього увійшли нафта та нафтопродукти, рідкісноземельні метали, авіаційні компоненти й фармацевтичні товари. Для решти канадських товарів, які не відповідають суворим критеріям CUSMA, ставка зросте на 10%. Тим часом 44 держави, які взагалі не мають механізмів контролю за експлуатацією праці, отримають жорсткіший тариф — 12,5%.
Торговельні аналітики сходяться на думці, що правозахисна риторика адміністрації Трампа — це передусім прагматичний юридичний обхідний шлях. У лютому 2026 року Верховний суд США обмежив право президента одноосібно запроваджувати глобальні надзвичайні мита в межах Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA).
Саме тому Білий дім переключився на використання інструментів розділу 301, де звинувачення у «несправедливих торговельних практиках» створюють легітимну підставу для нових бар’єрів. Захист американських робочих місць від конкуренції з боку товарів, вироблених із використанням рабської чи дитячої праці, став для Трампа ідеальним політичним і правовим аргументом.
Хоча канадська сторона називає розслідування США політизованим, звіт USTR містить неприємні для Оттави факти. Американське відомство звинуватило Канадську службу прикордонних служб (Canada Border Services Agency, CBSA) у фактичній пасивності. Згідно зі статистикою, за останні шість років CBSA перехопила лише 50 підозрілих вантажів і розвернула на кордоні лише два з них — текстиль та заморожені морепродукти. Для порівняння, американські прикордонники лише за один рік блокують понад 6 000 аналогічних відправлень, спираючись на жорсткий внутрішній Закон про запобігання примусовій праці уйгурів.
Прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що дії Вашинґтона не стали для нього несподіванкою, адже обидві країни декларують спільну мету — повне очищення ланцюгів постачання від експлуатації. Проте уряд діє оперативно, щоб усунути прогалини в законодавстві до початку офіційного перегляду CUSMA.
У найближчі тижні Оттава планує представити новий жорсткий законопроєкт. Головна його новація — зміна тягаря доведення. Якщо раніше державні органи мали самостійно шукати докази використання примусової праці, то тепер канадські корпорації будуть зобов’язані юридично підтверджувати «чистоту» походження кожного гвинта чи кожного відрізу тканини, які вони імпортують.
У канадських підприємців ще є час підготуватися до нових правил гри. Офіс торгового представника США прийматиме письмові коментарі від бізнесу до 6 липня, а на 7 липня 2026 року призначено відкриті слухання, після яких адміністрація Трампа ухвалить остаточне рішення щодо конфігурації нових мит.
Олександра Чорна
