Секретаріат мовного омбудсмана співпрацює з депутатами задля впровадження кримінальної відповідальності безпосередньо за злочин лінґвоциду, що поки не передбачено Кримінальним кодексом України.
Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час презентації річного звіту про стан дотримання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної у 2022 році», яка відбулася у Медіацентрі Україна — Укрінформ.
“Аби притягнути до міжнародної відповідальності (винних у злочині лінґвоциду – ред.), ми маємо для початку впровадити зміни до чинного українського законодавства. У Кримінальному кодексі України питання геноциду в різних сферах прописані, але власне лінґвоцид поки що не зафіксований. Він найближче до дискримінації проти громадян України за різною ознакою — мовною, національною, расовою тощо. Ми активно працюємо з Верховною Радою, із профільними комітетами, розраховуємо на їхню реакцію та їхні рекомендації. Єдине, що ми можемо зробити — наполягати, збирати факти, а також говорити про такі речі як елементи, що шкодять національній безпеці та обороні”, — сказав Кремінь.
Уповноважений зазначив, що у питанні лінґвоциду секретаріат омбудсмана покладається на норми європейського права в галузі порушення прав людини. Також відбувається співпраця з представником Європейського суду з прав людини Марґаритою Сокоренко, з Міністерством юстиції та іншими вітчизняними правоохоронними органами.
Згідно зі звітом «Про забезпечення функціонування української мови як державної у 2022 році», за минулий рік зафіксовано понад 200 випадків витіснення української мови з публічного простору та суспільного вжитку на тимчасово окупованих територіях.
За минулий рік громадяни подали 2,846 звернень до мовного омбудсмана про порушення їхнього права на отримання інформації державною мовою, 1,112 із яких стосувалися галузі обслуговування та надання відомостей про товари та послуги.
Укрінформ
