7 грудня виповнилося 130 років від дня народження Івана Дубового, полковника Армії Української Народної Республіки.
Народився він у селі Галиця Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Закінчив Ніжинське комерційне училище, Миколаївське інженерне училище (14 травня 1915 року), вийшов прапорщиком у розпорядження штабу XI російської армії. З 28 травня 1915 року служив у 1-й роті 22-го саперного батальйону. Під час Першої світової війни дістав всі бойові нагороди до ордена Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орден Святого Георгія IV ступеня – за бій 28 травня-2 червня 1916 р. під селом Гайворонка. Штабс-капітан з 17 вересня 1917 року.
Підтримав процеси державотворення, яким дали старт події Української революції 1917-1921 років. З 9 лютого 1918 року командував сотнею ім. Івана Мазепи 2-го Запорізького куреня військ Центральної Ради. З початку березня 1918 р. був командиром 2-го куреня 2-го Запорізького полку Армії УНР (згодом – Армії Української Держави). З 17 листопада 1918-го, після протигетьманського повстання, був комендантом Харкова.
Далі – знову у бойових підрозділах. З грудня 1918 року командував 2-им Запорізьким, а потім 2-м Мазепинським полком 1-ї Республіканської дивізії Дієвої армії УНР. У січні 1919 року був заарештований разом із командиром Запорожців полковником Болбочаном, однак судилища уникнув й був відпущений. З 13 квітня 1919 року командував Запорізьким корпусом Дієвої армії УНР. 16 квітня 1919-го повів залишки запорожців через Румунію на з’єднання з основними частинами Армії УНР. З кінця травня того ж року – командир 20-го Запорізького пішого ім. Івана Мазепи полку Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: командир збірної бриґади Запорізької дивізії, що складалася з піших полків Запорізького корпусу. У 1921-1922 роках був командиром 1-ї Запорізької бриґади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
З 1923 року жив на еміґрації у Франції. 1 серпня 1927 року введений до Вищого командного складу Армії УНР. У 1932-1938 роках очолював у Франції «Товариство Запорожців» та Союз лицарів Залізного Хреста. Помер у Франції, похований неподалік від міста Ля Рошель.
5 травня 2018 року на будинку Ніжинської школи №1 було відкрито пам’ятну дошку на честь Івана Дубового.
