Нові зміни до канадського імміграційного законодавства викликали широку дискусію серед правозахисників, юристів та громадських організацій. Йдеться про законопроєкт Bill C-12, який 26 березня 2026 року отримав королівську санкцію (Royal Assent) та офіційно набув чинності в Канаді. Хоча документ мiстить низку змін у сфері імміграції та прикордонного контролю, найбільше занепокоєння викликають нові положення щодо неприйнятності заяв на отримання статусу біженця. Ці зміни вже впливають на тисячі людей по всій країні, зокрема на тих, хто проживав у Канаді місяцями або навіть роками до подання своєї заяви.
Особливо суперечливим є те, що закон має ретроспективну дію. Нові правила застосовуються до заяв на статус біженця, поданих 3 червня 2025 року або пізніше, хоча сам закон набрав чинності лише у березні 2026 року. Фактично це означає, що люди, які подали заяву ще до ухвалення закону, тепер можуть отримати повідомлення про те, що їхня справа більше не підлягає розгляду відділу у справах захисту біженців (Refugee Protection Division, RPD).
Нові положення створюють дві основні категорії заявників, які можуть бути визнані неприйнятними для розгляду їхньої справи.
Перша категорія — це люди, які перебували в Канаді понад один рік до моменту подання заяви на статус біженця.
Друга категорія — це особи, які в’їхали до Канади зі США між офіційними пунктами пропуску, тобто здійснили нерегулярний перетин кордону.
За наявною інформацією, ці зміни потенційно можуть торкнутися понад 28 000 заявників.
Багато людей, яких можуть стосуватися нові правила, вже почали отримувати листи про дотримання процесуальної справедливості (Procedural Fairness Letters) від Immigration, Refugees and Citizenship Canada (IRCC). У цих листах IRCC повідомляє, що особа може підпадати під одну з нових категорій неприйнятності, та надає можливість відповісти перед ухваленням остаточного рішення.
У багатьох випадках надзвичайно важливо реагувати на такі листи. Зокрема, якщо IRCC неправильно визначило дату в’їзду до Канади або спосіб перетину кордону, варто надати правильну інформацію та запросити розкриття матеріалів справи (англ. disclosure), тобто документи та записи, на які IRCC посилається у своєму рішенні. Уже зараз виникають питання щодо неточностей у державних записах та помилок у визначенні дат в’їзду.
Втім, у багатьох випадках фактичні обставини можуть не бути спірними. Якщо людина справді перебувала в Канаді понад один рік до подання заяви на статус біженця або підпадає під положення щодо нерегулярного перетину кордону, найімовірніше вона отримає офіційне рішення про неприйнятність її заяви.
Таке рішення має дуже серйозні наслідки, адже воно означає, що справа не буде розглядатися відділом у справах захисту біженців (Refugee Protection Division). Іншими словами, людина втрачає можливість представити свою справу у звичайній канадській системі визначення статусу біженця.
Проте рішення про неприйнятність це ще не кінець справи.
Після отримання негативного рішення заявник має право звернутися до Федерального суду Канади із заявою на судовий перегляд рішення (англ.judicial review). Критично важливо пам’ятати про дуже короткий строк для звернення до суду. Повідомлення про заяву на судовий перегляд зазвичай необхідно подати протягом 15 календарних днів з моменту отримання рішення про неприйнятність (Назва документу: Notice of Application for judicial review).
Пропуск цього строку може означати втрату права оскаржити рішення у Федеральному суді.
Паралельно по всій Канаді зараз формується ширша юридична ініціатива щодо оскарження цих положень у судовому порядку. Через те, що нові правила впливають на таку велику кількість людей, адвокати працюють над координацією та потенційною консолідацією judicial review справ, у яких оскаржуватиметься конституційність цих положень.
Основною вимогою у цих справах буде звернення до Федерального суду з проханням винести декларацію відповідно до 52 розділy Конституційного акта 1982 року (section 52 Constitution Act, 1982) про те, що ці нові положення суперечать розділy 7 та 15 Канадської хартії прав і свобод (section 7 та section 15 Canadian Charter of Rights and Freedoms). Вони також є несумісними з розділом 2(е) Канадськoго закону про право (section 2(e) of the Canadian Bill of Rights), яка гарантує право на справедливий розгляд відповідно до принципів фундаментальної справедливості.
Фактично основний аргумент полягає в тому, що нове законодавство ретроспективно позбавляє вразливих людей доступу до канадської системи захисту біженців, хоча вони вже перебували фізично на території Канади та могли мати серйозні ризики переслідування у разі повернення до своїх країн.
Адвокати у цих справах будуть аргументувати, що відмова у доступі до refugee hearing може порушувати фундаментальні конституційні права, включаючи право на життя, свободу та безпеку особи, право на рівність, а також принципи процесуальної справедливості.
На практиці ця координація судових процесів може мати дуже важливе значення для заявників. Основна мета зараз — забезпечити, щоб люди вчасно подали свої заяви до Федерального суду та зберегли право на оскарження. В Федеральному суді вже є звернення з проханням призупинити подібні справи до ухвалення рішення у перших справах які були подані в квітні 2026 року.
Фактично це означає, що багатьом заявникам може бути достатньо вчасно подати повідомлення про заяву на судовий перегляд (Notice of Application) і далі чекати результатів основних справ, які визначатимуть конституційність нових положень.
Якщо конституційне оскарження буде успішним, наслідки можуть бути дуже значними. Справи, які були визнані неприйнятними, потенційно можуть бути відновлені та повернуті до відділу у справах захисту біженців (Refugee Protection Division) для повноцінного розгляду по суті. Це дасть людям можливість продовжити процес отримання статусу біженця в Канаді.
Важливо розуміти, що рішення про неприйнятність не є відмовою у статусі біженця по суті. Держава фактично не стверджує, що людина не є біженцем. Йдеться лише про те, що особі відмовляють у доступі до процедури розгляду заяви через нові правила eligibility.
Це важливо, оскільки у багатьох людей можуть залишатися інші опції. Залежно від конкретних обставин це можуть бути заяви з гуманітарних та співчутливих підстав (Humanitarian and Compassionate grounds applications), оцінка ризику перед видворенням (Pre-Removal Risk Assessment, PRRA), тимчасові імміграційні програми або інші шляхи врегулювання статусу.
Для людей з низьким доходом, які проживають в Онтаріо та постраждали від цих змін, також може бути доступна допомога через організацію юридичної допомоги Legal Aid Ontario. Legal Aid Ontario може видати сертифікат, який покриває юридичні витрати на подання judicial review до Федерального суду. Оскільки строки для звернення до суду є дуже короткими, важливо звертатися за юридичною допомогою якомога швидше після отримання негативного рішення.
Кожна справа є індивідуальною, тому своєчасна юридична консультація має критичне значення.
Для українців, яких торкнулися ці зміни, безкоштовну юридичну інформацію можна отримати через гарячу лінію Canadian Legal Support for Ukrainians (CLSU), яка працює за підтримки Pro Bono Ontario та Ukrainian Canadian Bar Association. Гаряча лінія наразі працює щосереди, а звернутися за консультацією можна за номером 1-877-873-7875.
Ольга Сенишин
Імміграційна адвокатка CGS Law у Торонто, яка спеціалізується на питаннях імміграційного та біженського права
