Цьогоріч українці в усьому світі відзначають особливу дату — 20-річчя Всесвітнього дня вишиванки. Свято, яке колись починалося як студентська ініціатива у Чернівцях, сьогодні об’єднує мільйони людей у понад ста країнах світу. Від Києва до Торонто, від Чернівців до Сіднея українці одягають вишиті сорочки не лише як елемент традиційного одягу, а як знак своєї ідентичності, пам’яті та незламності.
Про історію свята, його розвиток та нові сенси цього року на «Forum TV», розповіла засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
Історія Дня вишиванки розпочалася двадцять років тому у Чернівецькому Національному Університеті. Тоді студентка Леся Воронюк запропонувала друзям одного дня прийти на навчання у вишитих сорочках.
«Я побачила на великій перерві свого друга у вишиванці. І подумала: чому б нам не обрати день, коли всі одягнуть вишиті сорочки?» — пригадує вона.
Тоді ніхто не міг уявити, що невелика студентська акція перетвориться на міжнародне культурне явище. Сьогодні Всесвітній день вишиванки відзначають українські громади на всіх континентах, а сама вишиванка стала одним із найвпізнаваніших символів України.
Особливістю свята є те, що його відзначають саме у третій четвер травня. За словами Воронюк, це рішення було свідомим: організатори хотіли, аби вишиванка стала частиною повсякденного життя, а не лише святковим або сценічним одягом.
«Ми обрали робочий день, щоб показати: вишиванку можна носити не тільки на урочистості. Це природна частина нашої культури й сучасного життя», — зазначає вона.
За два десятиліття змінилося не лише саме свято, а й ставлення українців до власної культури. Якщо на початку 2000-х вишиванка для багатьох асоціювалася лише з фольклором або сільськими традиціями, то сьогодні вона стала модним, сучасним та глибоко символічним елементом національної ідентичності.
Леся Воронюк каже, що знає багатьох людей, які колись категорично відмовлялися носити вишивані сорочки, вважаючи їх «немодними». Згодом саме ці люди почали збирати цілі колекції вишиванок і пишатися своїм корінням.
«Коли одягаєш вишиванку — почуваєшся інакше. Вона додає впевненості, сили, відчуття приналежності», — говорить засновниця свята.
За останні роки День вишиванки став не просто культурною акцією, а й проявом громадянської позиції. Після початку повномасштабної війни українська вишиванка набула ще одного значення — символу спротиву та боротьби за свободу.
Цього року організатори свята започатковують нову ініціативу — «Вишита стрічка пам’яті». Її мета — вшанувати українських військових, які загинули, захищаючи Україну.
На алеях слави, біля меморіальних дошок, у школах, університетах та громадах люди прикріплюватимуть вишиті стрічки як знак вдячності та пам’яті.
«Ми повинні пам’ятати завдяки кому вистояли і продовжуємо стояти. Жодне ім’я не повинно бути забуте», — наголошує Воронюк.
Вона переконана: навіть світлі свята під час війни не можуть бути повністю безтурботними. Для багатьох українців День вишиванки сьогодні пов’язаний не лише з радістю, а й із болем втрат. Саме тому тема пам’яті стає невід’ємною частиною сучасного українського суспільства.
Канада — одна з головних столиць Дня вишиванки
Особливу роль у популяризації свята відіграє українська діаспора. У Канаді День вишиванки давно став масштабною подією, яка об’єднує громади від Атлантики до Тихого океану.
У 2026 році основні святкування відбудуться 21 травня. Найбільші заходи традиційно проходять у Торонто за підтримки КУК-Торонто.
Однією з найвідоміших подій є «Вишивана хода» — масштабний парад українців у вишиванках, який щороку збирає тисячі учасників. Колони людей із синьо-жовтими прапорами проходять вулицями міста до пам’ятника Лесі Українки що в Гай Парку (High Park), демонструючи єдність громади та підтримку України.
Не менш популярним став «Вишиваний вечір» — культурна подія з музикою, танцями та презентацією українських традицій. Також у Канаді проводять офіційні прийоми у парламенті, мистецькі виставки, концерти, благодійні акції та флешмоби.
Для багатьох українців за кордоном вишиванка стала способом зберегти зв’язок із батьківщиною.
Одягаючи вишиванку, українці по всьому світу демонструють: українська культура жива, українська ідентичність сильна, а сам народ — незламний.
Саме тому День вишиванки сьогодні є не лише святом традиції, а й «Ми один великий народ, який повинен вистояти, втримати державність, незалежність і свою ідентичність», — підкреслює Леся Воронюк.
Її слова особливо актуально звучать у час, коли мільйони українців змушені жити далеко від дому. Для багатьох із них вишиванка стала символом зв’язку з Україною, нагадуванням про власне коріння та вірою у майбутнє.
Єдність — головна сила українців
Гасло цьогорічного Дня вишиванки — «20 років завдяки кожному з нас». Організатори свята наголошують: цей успіх став можливим лише тому, що мільйони людей у різних країнах підтримали ідею та зробили її частиною свого життя.
«Не було б цього свята без кожного українця, який одягнув вишиванку», — каже Воронюк.
Саме єдність сьогодні залишається головним посланням свята. Попри війну, труднощі та випробування, українці продовжують підтримувати одне одного та берегти власну культуру.
І коли у третій четвер травня люди в різних куточках світу одягають вишивані сорочки, вони демонструють не лише любов до традиції. Вони показують світові, що українська нація жива, сильна і здатна вистояти навіть у найтяжчі часи.
Михайло Гуцман
Фото: Ukrainian Canadian Congress – Toronto Branch / Facebook
