Український письменник Василь Шкляр, який у 2011 році став лауреатом Шевченківської премії, поділився, що жоден з президентів після 2014 року не підписав відповідний указ.
Як повідомляє «ua.news», про це він сказав в інтерв’ю «OBOZ.UA».
Український письменник Василь Шкляр у 2011 році опинився серед лауреатів Шевченківської премії. Утім тоді він відмовився отримувати почесну нагороду, попросивши перенести нагородження «на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника». Однак Шкляр досі не отримав премію.
«Ні, я не отримав ту премію. Вона присуджена, і мене називають шевченківським лауреатом, бо її присудив шевченківський комітет. До речі, один з найавторитетніших на той час. Тоді там головував комуніст Борис Олійник, який був проти мого «Чорного ворона». А голова комітету – це дуже впливова особа, і від нього залежить на 90% рішення. І через те для мене та перемога особливо цінна, тому що уявляю, як впливали на членів комітету. Там були Іван Драч, Роман Балаян, Василь Герасим’юк, Марія Стеф’юк, яка вставала і цитувала Шевченка. Коли один із членів комітету сказав, що мій роман «про бандитів», вона прочитала йому Тараса Шевченка: «Брешеш, людоморе! За святую правду-волю розбійник не стане». Їх не вдалося зламати, премію присудили. І оскільки для мене ім’я Тараса Шевченка святе, я не міг відмовитися», – поділився письменник.
Він нагадав, що тоді заявив, що візьме цю премію, коли зміниться влада.
«Тоді країною керував Янукович, а гуманітарною політикою Табачник – символ українофобства. Ну, влада змінилася, але нікому з наших президентів з того часу не спало на згадку підписати відповідний указ щодо мене», – зауважив Шкляр.
Свого часу, за словами письменника, до нього зверталися авторитетні люди із відомої «Групи першого грудня» з пропозицією нагадати про ситуацію Петру Порошенку, який прийшов керувати державою після Януковича.
«Я сказав, що не треба. Прийде час – державу очолить справжній український президент, якому не треба буде нічого нагадувати. Але бачу, що такий президент може з’явитися вже десь після мого життя. Ну що ж, буде підписано указ посмертно. Українці дуже люблять мертвих, які вже не зроблять гучних заяв чи діють наперекір. І тоді керівники охоче підписують укази про відзнаку», – додав Шкляр.
«Українська літературна газета»
