27 січня минуло 80 років з дня звільнення концтабору Аушвіц. На місці табору відбувалися заходи вшанування пам’яті жертв. До вшанування пам’яті долучилось понад 60 делеґацій з усього світу.
Українці випили чашу болю і смерті в Аушвіці від німців і від поляків-наглядачів. У цьому таборі були вбиті 25 членів ОУН, як помста за відмову скасувати Акт відновлення Української Держави. Загинули в концтаборі і брати провідника ОУН Степана Бандери – Василь і Олександр.
В Аушвіці перебувало понад 375 членів ОУН (б).
У складі радянських військовополонених, яких привезли до Аушвіцу між 7 жовтня і 10 листопада 1941 року, було приблизно 1,500 українців.
Митрополит Православної Церкви України Епіфаній на своїй сторінці у «Фейсбуці» так висловився і порівняв Аушвіц із «путінською тиранією»:
«В цей січневий день 80 років тому солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Пізніше цей день, 27 січня, став встановленою Генеральною асамблеєю ООН на міжнародному рівні пам’ятною датою всіх жертв Голокосту. Тож сьогодні ми разом зі світовою спільнотою поділяємо біль за жертвами цієї жахливої трагедії минулого століття, яка не оминула тоді і наші землі.
Український народ розуміє цей біль, адже нині ми переживаємо велику трагедію цілеспрямованого, навмисного і ненависницького знищення російською імперією зла нашого мирного народу. росія пішла на нас війною з ідеологічних мотивів, з ненависті та упередженості щодо українців. Вона фанатично прагне будь-якою ціною знищити наш народ просто через те, що ми є українцями, як сказав кремлівський тиран — «остаточно вирішити українське питання». Ми згадуємо Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності. Нинішня війна проти нашого народу теж є людиноненависницьким злочином, який коїться на очах у всього світу та потребує протидії та засудження.
Вже довгий час українці на собі відчувають ненависть і зло з боку путінської тиранії, її смертоносну сутність. Подібні злочини проти людськості, проти мирних людей, не мають виправдань і строків давності. І трагедія Голокосту – цьому приклад. Усім натхненникам, виконавцям і прихильникам цих злочинів – вічне засудження і справедливий Суд Божий. Усім жертвам страшних людиноненависницьких злочинів – вічний спокій і пам’ять. А нам, Господи, дай сил, аби зупинити сучасних терористів і вбивць!».
