Український католицький університет відіграє ключову роль у війні — і в зціленні

ВІД ДЕВІДА БОНІОРА

Національний католицький репортер

2 липня 2024 р.

У архітектурно чудовому місті Львові на заході України розташований Український католицький університет. Після кількох змін назви та приналежності, у 2002 році він став першим католицьким університетом, відкритим на території колишнього Радянського Союзу. Університет невеликий, але його репутація велика. Відвідуючи його у квітні, я неодноразово чув, як його називають «одним з наших найкращих університетів».

Війна змушує тих, хто при владі, переосмислити майбутнє. УКУ скоригував свій стратегічний план відповідно до реалій війни та ролі, яку він зараз відіграє у воєнних зусиллях та наслідках, оскільки країна починає повільно готуватися до відбудови. Університет продовжуватиме допомагати ветеранам та цивільному населенню долати фізичні травми та проблеми психічного здоров’я, а також надавати послуги численним ветеранам війни країни.

Український католицький університет був відновлений після падіння комунізму в Україні та Східній Європі. Єпископ Борис Ґудзяк — американець із Сірак’юз, штат Нью-Йорк — був лідером у створенні УКУ, обіймаючи посаду його першого ректора, а тепер і президента. Але його довгострокові плани щодо університету змінилися, коли Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року, і вся спільнота УКУ швидко залучилася до воєнних дій.

У 2019 році Папа Франциск призначив Ґудзяка митрополитом-архієпископом Філадельфійської архієпархії Української католицької архієпархії. Однак навіть з цим призначенням він зберіг керівну руку в УКУ. Впливовий науковець і письменник, Ґудзяк був в авангарді, ведучи УКУ та Україну в їхній боротьбі за виживання.

Я вперше почув виступ єпископа Ґудзяка у 2022 році на церемонії вручення дипломів Університету Нотр-Дам. Студенти та викладачі махали синьо-золотими українськими прапорами на підтримку України та свого промовця на церемонії вручення дипломів. Ґудзяк був там, щоб виголосити промову на церемонії вручення дипломів та отримати почесний ступінь.*

Як хлопчик, який ріс у Сірак’юз, Ґудзяк мріяв грати за команду «Бійцівських ірландців». Отже, він розпочав свою промову, кинувши футбольний м’яч приблизно на 30 ярдів у натовп студентів — ідеальна спіраль. Студенти шаленіли.

Ґудзяк розпочав свою промову словами: «Як ваші справи сьогодні?» Це питання, яке Олена Зеленська, перша леді України, використовує у своїй кампанії щодо кризи психічного здоров’я у своїй країні. Далі він сказав: «Бути справжньою людиною, жити гарним життям — це не теоретична вправа. Це просто не академічно. Це вимагає практики. Це нелегко. Це вимагає серця. Саме про серце я хотів би говорити з вами, (моє) серце до вашого серця».

Він попросив аудиторію «зробити паузу, щоб відчути пульс свого сусіда. Саме так! Попросіть руки та відчуйте серцебиття людини поруч із вами. Просто зробіть це!

«Будьте спокійні та слухайте. Торкніться — з дозволу — і відчуйте. Так, навіть у тих, хто в моєму віці, пульсація все ще присутня».

«Вау! Життя іншого. Життя, яке варто поважати, збагачувати, святкувати та захищати. Уявіть, друзі, на цій планеті 8 мільярдів пульсуючих сердець. Сповнені надії, обіцянок, любові та життя».

Неможливо слухати єпископа Ґудзяка і не зворушитися. Це дуже стосується спільноти Нотр-Дам: вони співпрацюють з УКУ в боротьбі за порятунок України, одне серце за раз.

Під час цієї поїздки до Львова у квітні до мене приєдналися ще троє американських українських активістів. Одного дня в кампусі нас очолював професор Джеффрі Віллс, один з найкращих активів УКУ. Він і Ґудзяк — близькі друзі та однокурсники в Гарварді. Віллс допомагає підтримувати УКУ та некомерційні організації в Україні.

«Лідери-візіонери зосереджені на тому, куди прямує шайба, а не на тому, де вона зараз», — сказав він про свого друга. «Тож частиною дару єпископа Бориса є пророче говорити в майбутні дні, і це голос, який потрібно почути багатьом студентам, а також українцям загалом».

Віллс домовився про зустрічі для нашої групи з провідними викладачами університету, зокрема з ректором Тарасом Дубком, 20-річним ветераном УКУ, та Орестом Сульвадо, виконавчим директором Інституту психічного здоров’я УКУ. Усі троє зробили питання психічного здоров’я та ветеранів одним з пріоритетів університету.

У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я визначила Україну як країну Спеціальної ініціативи з психічного здоров’я. За оцінками організації, щонайменше 9,6 мільйона людей в Україні зараз перебувають у групі ризику або живуть з психічними розладами.

Дубко розповів про нагальну потребу в більшій кількості кваліфікованих фахівців. Він зазначив, що в 1930-х роках на території сучасної України було 3000 священиків. Після 50 років війни, а потім переслідувань у середині 1980-х років, їх було 300, переважно літніх священиків. Однак сьогодні в Україні та з України служить понад 3000 священиків, включаючи священиків, які служать за кордоном — понад 100 у США. За останні 35 років їх кількість зросла вдесятеро.**

UCU зараз готує 30 священиків з психології, що є великим кроком для релігійної установи. Вона визнає, що священики повинні розуміти основи психології, щоб направляти своїх парафіян/пацієнтів до фахівців з психічного здоров’я.

В UCU, якщо студенти страждають від депресії через стрес, вони можуть взяти участь у груповій терапії, яку проводять аспіранти-психологи. Ветерани можуть отримати послуги безкоштовно. Студенти також можуть відвідувати заняття з медитації.

Дослідження, опубліковане в квітні Міжнародною мережею дослідження травм від вибухів в Університеті Саутгемптона в Англії, продемонструвало кризу психічного здоров’я. Їхні результати описують високий рівень посттравматичного стресового розладу та генералізованої тривожності як серед біженців, так і серед осіб, переміщених в межах України.

З лютого 2022 року щонайменше 13 мільйонів людей були переміщені зі своїх домівок, йдеться у звіті, зазначаючи, що втрата громади, житла та економічних ресурсів впливає на психічне здоров’я. Дослідники опитали понад 8000 учасників — біженців або осіб, переміщених в межах України. Майже 8 з 10 опитаних, які залишилися в Україні, повідомили про вплив вибухів. Більше половини біженців, які втекли з країни, повідомили про вплив вибухівки. Майже 70% усіх учасників опитування повідомили про тривогу. Люди, які залишилися в Україні, повідомляли про вищу тривожність та частіші спогади.

Боротьба за переконання українців звертатися до психологів була завдана досвідом радянської епохи. У той час психіатричну систему використовували проти дисидентів. Це підживлювало недовіру до терапії серед тих, хто асоціює її з примусовим полоном.

Використання додатків та інтернет-технологій є поширеним явищем для вирішення проблем психічного здоров’я, з якими стикається Україна. Наприклад, додаток BAZA використовує методи когнітивно-поведінкової терапії, щоб допомогти ветеранам та цивільним особам в Україні, які не можуть або вагаються звертатися за терапією.

Наталія Климовська, віце-ректор УКУ, сказала мені: «УКУ розширює перелік послуг для громади та приділяє більше уваги загоєнню ран війни через реабілітацію, трудотерапію та психологічну підтримку ветеранів та тих, хто постраждав від військових дій», – сказала вона. «Ми плануємо провести навчання для українських лікарів, щоб запровадити найновіші підходи та технології в медичній практиці».

Україні належить пройти довгий шлях у служінні своїм ветеранам війни. Міністерство у справах ветеранів у минулому мало низьку оцінку серед українців. У лютому 2024 року голова міністерства пішов у відставку. Сподіваємося, що нове керівництво призведе до покращення роботи.

Міністерство у справах ветеранів підрахувало, що кількість людей, які мають право на статус ветерана після війни, може зрости з 1 мільйона до 5 мільйонів до кінця війни. Опитування, замовлене Фондом ветеранів України, показало, що 52% опитаних ветеранів потребували негайної медичної допомоги, тоді як 63% згадали про проблеми зі здоров’ям, пов’язані з поверненням до цивільного життя. Більшість українських ветеранів отримують щомісячну виплату лише у розмірі 100 доларів.

Взірцем для України є Закон США про військовослужбовців, прийнятий після Другої світової війни.

Ветеранські організації в США надають приклади використання своєї влади, щоб допомогти забезпечити, щоб, коли ветерани повернуться додому, їхні співвітчизники були готові отримати необхідні пільги для переходу до цивільного життя.

Ветеранські організації США, включаючи Американський легіон, Організацію інвалідів американських ветеранів, Організацію ветеранів закордонних воєн та Українсько-американських ветеранів, повинні зараз співпрацювати з українськими ветеранськими асоціаціями. Як член як Організації ветеранів В’єтнаму Америки, так і Організації Українсько-американських ветеранів, я знаю, що зараз саме час налагодити ці зв’язки.

Нещодавно в Інституті Кеннана у Вашингтоні, округ Колумбія, українки Катерина Одарченко та Олена Давліканова написали звіт, у якому рекомендують американську модель для українських ветеранів та їхніх організацій. «Система у справах ветеранів США була обрана як план для українських реформ завдяки своєму комплексному підходу до політики щодо ветеранів», – написали вони.

UCU робить свій внесок у привернення уваги до потреб ветеранів, які повертаються. Його Волонтерський центр надає логістичну підтримку військовим шпиталям та мобільним медичним підрозділам, а медична клініка, яка відкрилася у травні, готуватиме майбутніх лікарів, ерготерапевтів та психологів. UCU також нещодавно відкрив Управління у справах ветеранів та їхніх сімей, і студенти безпосередньо беруть участь у наданні послуг учасникам бойових дій та їхнім сім’ям.

У Нотр-Дам у 2022 році єпископ Ґудзяк закликав випускників: «По-справжньому пізнайте себе такими, ким ви є. … Ідіть, любіть світ людиною за людиною, серцем за серцем. Не бійтеся». Невелика група випускників UCU зробила саме це 10 років тому, коли створили «Платформу». Те, що починалося з кількох випускників УКУ у Львові, розрослося до 10 інших центрів по всій Україні, які слугують об’єднуючою агенцією для організацій, щоб використовувати свої спільні ресурси. Міжвідомча Платформа координації донорів зараз налічує понад 200 співробітників.

І вона заручилася підтримкою релігійних організацій, таких як Caritas, та аналогічних організацій у голландських, фінських та датських церквах.

Мар’яна Кащак — вдумлива та здібна генеральна директорка Платформи. Організація знайшла притулок для 100 000 людей, вимушених…

За допомогою інших грантодавців у бізнесі, релігійних та державних установах, Платформа також готує Україну до часу, коли вона зможе відбудуватися.

Цей час ще не настав. Україна пережила дуже складний рік. Через значні затримки з пакетами допомоги США та ЄС, а також відсутність заміни для бійців на фронті, вони зазнали болісних втрат. Їхній дух може бути ослаблений, але з того, що я бачив сам, цей дух не зламаний. Від президента Володимира Зеленського до тих, хто на передовій, до студентів Університету Колумбії в бомбосховищах підвалів, які збирають пакети допомоги для солдатів, їх ніколи не можна списати.

*Цю історію оновлено, щоб сказати, що єпископ Борис Ґудзяк виголосив промову на церемонії вручення дипломів Університету Нотр-Дам 2022 року та отримав почесний ступінь.

**Цей абзац оновлено, щоб виправити поточну кількість священиків.