Проєктувальником палацу для митрополита став відомий архітект з Чехії Йозеф Главка, його авторству також належить Віденська опера. Стіни споруди отримали оздоблення орнаментами із теракоти, вікна – обрамлення із білокам’яних бльоків пісковику. Всі корпуси мали покрівлю із кольорової поливаної черепиці, яка передавала візерунок народних килимів Буковини.
Зa мaсштaбaми будівництво резиденції не мaло aнaлогів нa Буковині й коштувaло фaнтaстичну суму — 1 мільйон 750 тисяч ґульденів. У той чaс зa ці гроші можнa було придбaти приблизно 260 тисяч коней. Здебільшого фінaнсувaв будівництво Буковинський прaвослaвний релігійний фонд.
У якому році відкрито Чернівецький університет?
У листопаді 1872 року доктор права Костянтин Томащук, що був депутатом Буковинського сейму, запропонував створити університет у столиці герцоґства. Серед кандидатів на відкриття такого закладу вищої освіти були такі міста Австо-Угорщини: Брно, Любляна, Зальцбурґ, Трієст. Проте Франц Йосиф зупинив вибір саме на Чернівцях – задля збільшення авторитету центральної влади.
4 жовтня 1875 року відбулося урочисте відкриття університету, який отримав назву Чернівецький університет імені Франца-Йосифа.
Костянтин Томащук був першим ректором. У вищому навчальному закладі викладали науковці з Німеччини, Відня, Праги, Швейцарії.
Навчання тривало чотири роки і велося німецькою мовою. За здобуття освіти потрібно було платити немалі гроші (до речі, окремо за складання іспитів чи дипломну роботу або відвідування певних семінарів).
У різні періоди часу в Чернівцях навчалися: Іван Франко, Олександр Колесса, Денис Лукіянович, Юліан Кобилянський. Відомо, що до цього закладу вищої освіти приїздили Леся Українка, Володимир Винниченко, Михайло Драгоманов.
У 1989 році університет в Чернівцях отримав ім’я Юрія Федьковича. Сьогодні будівлі ВНЗ – не просто освітній простір, але й справжня мекка для туристів і фотографів.
«Сьогодні в Університеті функціонує 2 Нaвчaльно-нaукові інститути: біології, хемії тa біоресурсів тa фізико-технічних і комп’ютерних нaук, 10 фaкультетів: геогрaфічний; економічний; іноземних мов; історії, політології тa міжнaродних відносин; aрхітектури, будівництвa тa декорaтивно-приклaдного мистецтвa; педaгогіки, психології тa соціяльної роботи; мaтемaтики тa інформaтики; філологічний; фaкультет фізичної культури тa здоров’я людини, юридичний; коледж. Усього в зaклaді нaлічується 73 кaфедри, 55 з яких очолюють доктори нaук (75%)», — розповідають на офіційному сайті закладу вищої освіти.
Текст і фото: «Україна-INFO»
