6 лютого 2024 року Вашинґтон став центром політичних та релігійних діалогів, прийнявши щорічний Національний Молитовний сніданок. Цей захід традиційно збирає політиків та представників різноманітних християнських течій. Цього року Україна відправила на сніданок найчисельнішу делеґацію за всю історію участі.
Мета української делеґації: розкрити очі США на релігійні утиски
Ключовою метою української делеґації було донести до американської влади інформацію про численні злочини, скоєні російською федерацією проти християн в Україні, а також про систематичні переслідування вірян, які не належать до підконтрольної кремлю російської православної церкви (рпц). Детальний аналіз поїздки української делеґації до США представило авторитетне видання «The New York Times».
Переконати США у необхідності допомоги: релігійний фактор
За інформацією «The New York Times», головне завдання делеґації полягало в тому, щоб переконати адміністрацію президента США у важливості продовження військової підтримки України. Арґументом мало стати загострення загрози релігійній свободі та самому життю християн в Україні через дії рф.
Хто увійшов до складу делеґації?
До складу масштабної української делеґації увійшли представники різних релігійних конфесій, депутати Верховної Ради України, а також військові капелани. Загальна кількість учасників налічувала близько 100 осіб. Серед відомих учасників були:
- Предстоятель Православної Церкви України (ПЦУ) Епіфаній.
- Народний депутат від партії “Голос” Роман Лозинський, що представляє Греко-Католицьку Церкву
- Ще 36 народних депутатів України
Українська делеґація розраховувала на зустрічі з високопоставленими американськими чиновниками під час Молитовного сніданку, щоб особисто представити докази злочинів, скоєних Росією на релігійному підґрунті.
Які злочини рф були озвучені американським політикам?
У центрі уваги української делеґації були факти переслідування священнослужителів та вірян різних конфесій, зокрема:
- Римо-Католицької Церкви
- Греко-Католицької Церкви
- Православної церкви України (ПЦУ)
- Навіть Української православної церкви (в єдності з мп)
Документально зафіксовані численні випадки:
- Депортацій священників
- Безпідставних арештів
- Політично мотивованих засуджень
- Вбивств (за різними даними, близько 50 осіб)
Окрім того, українська сторона наголошувала на фактах переслідування релігійних меншин в рф, зокрема баптистів та євангелистів.
Релігія як інструмент впливу: український досвід
Видання «The New York Times» нагадало, що Україна вже успішно використовувала релігійний фактор для отримання підтримки від США. Зокрема, розмова спікера Палати представників США Майка Джонсона з українськими християнами, ймовірно, стала одним із факторів, що вплинули на розблокування пакета військової допомоги Україні навесні 2024 року.
Видання «NYT» підкреслило, що «ці зусилля спрямовані на те, щоб схилити прихильників пана Трампа, який висловив скептицизм щодо великої військової та фінансової допомоги Україні від адміністрації Байдена».
Молитовний сніданок Україна-США: деталі заходу
Інформація про Молитовний сніданок та участь у ньому високопоставлених політиків, таких як Дональд Трамп та Майк Джонсон, була висвітлена на їхніх офіційних сторінках у соціальній мережі «X» (Twitter). Обидва політики підтвердили свою участь у заході 6 лютого, опублікувавши відповідні пости. Майк Джонсон, зокрема, поділився серією фотографій та біблійною цитатою. Президент США Дональд Трамп у своєму пості відзначив: «Чудово повернутися на Молитовний сніданок. Довіримося Богу».
Національний Молитовний сніданок: історична довідка
Національний Молитовний сніданок є щорічною подією у Вашинґтоні, що проводиться з 1953 року. Захід об’єднує політичний істеблішмент США, представників різних християнських конфесій та міжнародні делегґації.
«Духовний фронт України»
