Україна-Світ
Дещо з історії
Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого – Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.
У 18 столітті у Франції перебував гетьман Пилип Орлик, син якого Григор Орлик (1702—1759) став державним та військовим діячем Франції. В Університетах Парижа та Страсбурга за козацьких часів вчилося багато молодих людей з України.
На початку XX століття у Франції проживало кілька десятків родин українців — політичних поселенців, які не бажали повертатися до Російської імперії, де переслідували українців та українську мову. Основні ж хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн.
Після невдачі у Визвольній війні в обороні незалежності Української Народної Республіки (УНР) в 1920-х до цих політичних поселенців долучилися інші емігранти, зокрема Уряд УНР в екзилі. Першою великою хвилею нових поселенців були члени армії УНР, які здебільшого вийшли з таборів інтернованих у Польщі.
У другій половині 1920-х розпочалася нова еміграція українців — заробітчанська. Українці з перенаселеної Галичини виїжджали до Франції на заробітки, з надією заробити трохи грошей і, повернувшись додому, купити собі землю і жити з праці на полі.
На початку 1930-х у Франції було понад 40 000 українців, зокрема близько 35 000 заробітчан з Галичини. Напередодні Другої світової війни (1939 р.) всіх українців було імовірно теж понад 40 000. На той момент, вони були громадянами Польщі, тому польська влада мобілізувала українців до польської армії.
Під час Другої світової війни багато молодих українців, що перебували у Франції, опинилися в Німеччині на роботах. Проте до Франції прибула певна кількість українців, насильно депортованих на роботи зі східних та центральних земель України. Багато з них жили у тяжких умовах, наприклад там, де німці будували т. зв. «Атлантийський мур». Майже всі вони були пізніше насильно репатрійовані до СРСР радянською місією у Франції.
У 1942—1944 у таборах Франції було багато радянських військовополонених, зокрема українців. Деякі з них втекли з таборів і долучилися до французького Руху опору
Після війни до Франції переїхали нові емігранти — політичні — біля п’яти-десяти тисяч. Вони приїхали з Німеччини, з таборів переміщених осіб, але потім виїхали до Сполучених Штатів, до Канади, до Австралії.
У Франції по Другій світовій війні залишилося близько 35 000 українців. Були це селяни й робітники з попередньої еміграції, рештки еміграції УНР і молоді націоналістичні активісти з нової еміграції, між ними в’язні німецьких концтаборів.
За даними на середину 2025 року, у Франції залишається від 75 000 до 80 000 українців, хоча станом на кінець 2024 року ця цифра становила понад 58,5 тисяч. Точна кількість коливається, оскільки українці продовжують прибувати до Франції.
Українські організації у Франції
Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі» і налічувала перед Першою світовою війною понад 120 членів. З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».
На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об’єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів», практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції.
Освіта, наука, релігія, культура
Колись у Франції існувало приблизно 10 суботніх чи недільних шкіл для дітей у Парижі і в провінції. На сьогодні українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі. У Ніцці працює невелика українська школа-гурток. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.
У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.
1946 року було засноване Українське академічне товариство в Парижі.
З 1951 р. у містечку Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є французький адвокат українського походження Стефан Дуніковський. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр.
. У Франції існують дві українські церкви — УГКЦ і ПЦУ. У сквері на бульварі Сен-Жермен у Парижі біля церкви УГКЦ встановлено погруддя Тараса Шевченка; Сквер названий на честь Тараса Шевченка.
Нові емігранти (четверта хвиля) — заробітчани, соціально походять з різних верств населення. Деякі з них повертаються додому після декількох років праці. Нові емігранти практично не включаються у суспільно-громадське життя. Але Більшість з мігрантів масово відвідує Українську греко-католицьку
Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира Великого у Парижі (диригент Леся Микитин). Відновив свою діяльність хор у м. Ліон «Дударик». З 2008 року в Парижі діє Український літературний клуб (голова – Оксана Мізерак). Український кіноклуб, заснований французьким істориком кіно українського походження Любомиром Госейком, здійснює кінопокази в INALCO.
1948 року у Парижі для координації українського громадсько-культурного життя було засновано Український Центральний Громадський Комітет у Франції.
До Сарселя, біля Парижа, переїхало з Німеччини Наукове товариство ім. Т. Шевченка, яке оформлено у Наукове Товариство ім. Шевченка в Європі. У Сарсель редагувалася «Енциклопедія Українознавства».
З 2004 при Посольстві України у Франції працює Український культурно-інформаційний центр.
У Франції розвинулася видавнича справа українською і французькою мовами (видавництво Першої української друкарні при «Українському Слові») та французькою мовою (видавництво «Л’Ест Еропеен»). Випускався бюлетень «Ешанж» (фр. Echanges) та, зокрема, регулярний місячник, потім двомісячник «Л’Ест Еропеен» (фр. L’Est Européen). Цей останній журнал випускався найдовше і регулярно від 1962 до 1999. Створена управою Об’єднання Українців у Франції 1985 Українська Інформаційна Служба видавала регулярно для преси та урядових кіл Франції бюлетень французькою мовою про українські справи й ситуацію в Україні.
Видавництво «Л’Ест Еропеен» публікує також поважні наукові праці французькою мовою, наприклад, В. Косика «L’Allemagne national-socialiste et l’Ukraine» (Націонал-соціялістична Німеччина і Україна, рік видання 1986, перекладена українською і видана НТШ у Львові 1993) та Жака Шевченка «Ukraine. Bibliographie des ouvrages en français, XVIIe-XXe siècles» (Україна. Бібліографічний покажчик праць французькою мовою 17-20 ст., рік видання 2000).
У переліку громадських організацій, які розвивалися після Другої світової війни – Українська Національна Єдність, профспілкове Об’єднання Українських Робітників у Франції, Об’єднання Українців у Франції, Спілка української молоді (СУМ), Український Християнський Рух, Союз Українок у Франції, Товариство бувших вояків Армії УНР. Втім, поволі вони перестали бути діяльними через брак керівних кадрів або взагалі перестали існувати.
Об’єднання українців Франції
Найбільше активними на сьогодні громадськими організаціями українців у Франції є Об’єднання Українців у Франції (ОУФ) та Спілка української молоді у Франції УМ, які діють спільно як одна організація.
ОУФ, до якого належать десятки асоціацій українців з різних регіонів Франції, було засноване ще 1949 року, після Другої світової війни. У 1997 році разом з іншими українськими громадсько-політичними організаціями Франції об’єдналося у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Очолює Об’єднання українців Франції Жан-П’єр Пастернак, , син відомої української громадської діячки у Франції Наталі Пастернак.
За словами віце-президента ОУФ Володимира Когутяка, основною своєю діяльністю Об’єднання визначає створення середовища, в якому українці не забували би свою мову і традиції, популяризацію української культури та підвищення рівня обізнаності європейців про історичні події пов’язані з Україною.
Починаючи з 2014 року, з анексією Росією Криму і особливо з початком повномасштабного російського вторгнення 2022 року діяльність ОУФ більше набула політичного звучання, об’єднавши спільні дії українців у 70 містах Франції. Десятки мітингів були проведені в унісон з уніфікованими транспарантами, зі спільними лозунгами, гаслами та месседжами.
«Зараз дуже важливо, щоби громадськість Франції не забувала про війну, про російські злочини, постійно треба давати інтерв’ю французьким медіа і роз’яснювати, що відбувається в Україні, тим більше враховуючи те наскільки агресивною у Франції є російська пропаганда», – говорить Володимир Когутяк.
Зазначимо, що ОУФ у своїй діяльності тісно співпрацює з представниками урядових і політичних організацій Франції, парламентарями, дипломатами, діаспорами інших країн.
«Нас підтримують білоруси, поляки, грузини, сирійці, — говорить президент ОУФ Жан-П’єр Пастернак. — Вони зажди з нами на заходах. Ми зуміли об’єднати всі французькі синдикати (партії). Раніше цього ніхто не міг зробити. Ліві, праві, центристи приходили підтримати Україну. Всі кажуть: ми — за мир. Але в кожної політичної сили своє бачення, як воно має бути. Довелося довго переконувати. Ми підштовхуємо пересічних французів, аби вони впливали на своїх депутатів, щоб ті продовжували підтримувати Україну. Такою є мета «Об’єднання українців у Франції» — звертатися до французів, щоб ті впливали на депутатів у лобіюванні надання зброї нашій державі, вимагали виходу французького бізнесу з Росії».
Свої акції акції ОУФ проводить щотижня (переважно в Парижі), миттєво реагуючи на резонансі події, пов’язані з Україною. Серед останніх – марші і мітинги на підтримку України , вимога до НАТО закрити небо над Україною від ракетних ударів, хода з гаслом визнати Росію державою-терористом ,низка акцій під гаслом «Боєприпаси для України!» та ін.
Так, 14 липня, напередодні відкриття Олімпіади-2024, Об’єднання організувало марш-ходу, присвячену пам’яті 450 українських спортсменів, які загинули під час російсько-української війни. До акції українців в якій взяли близько тисячі людей, долучились французькі місцеві депутати, представники мерії Парижу та національних спільнот Польщі, Грузії, Естонії, Литви, Сирії.
Напередодні 75-го ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, ОУФ провело у Парижі марш-ходу із закликами до французів підтримати вступ України до Північноатлантичного альянсу. У Міжнародний день захисту дітей Об’єднання разом з французьким урядовцями та місцевими депутатами провело в Парижі ходу під гаслом “Врятуймо українських дітей!”. Перед цим, 17 квітня, у Парижі на площі імені Жоашена Дю Бєллє відбулася хода під гаслом «Боєприпаси для України».
У День Соборності України в Парижі цього року відбулися одразу два заходи – маніфестація, на якій люди вишикувались у живий ланцюг, та Божественна літургія. Кілька сотень людей об’єднались з величезним українським прапором та запалили попри зливу свічки пам’яті.
Активні члени ОУФ і в інших містах Франції – у Марселі, Страсбурзі, Лілі, Ніцці та інших містах. Наприклад, У Ніцці 15 травня понад 200 українців у вишиванках пройшли вздовж Англійської набережної під супровід народних пісень. Додамо, що ходою у вишиванках завершився десятиденний український фестиваль KobzART-2025. Під час форуму українсько-французьких асоціацій “1000 днів незламності” презентували спеціальний онлайн-проєкт “Разом” (RazomUA.FR.), який має на меті об’єднати як французів, які підтримують Україну, так і місцеві громадські організації, що активно допомагають українцям. Акцію на підтримку українських військовополонених та їх родин влаштували у Тулузі, а у Страсбурзі відбувся мітинг до Дня захисників і захисниць України.
ОУФ всіляко підтримує організації, що вже давно здійснюють відправку вантажів для ЗСУ (тепловізори, бронежилети, каски, позашляховики, медикаменти), поширює інформацію й реквізити цих волонтерів. При цьому звичайно, паралельно окремі члени ОУФ й самостійно вишукують будь-які інші можливості відправки вантажів цих категорій до України.
Важливим напрямком роботи ОУФ є робота в інформаційній сфері, щоб протистояти системній дезінформації Кремля. «Французи не втомилися від війни в Україні, цей навратив розганяють проросійські ЗМІ і такі самі політики, — говорить Жан-П’єр Пастернак. — Насправді Європа готова допомагати і підтримувати. Коли бачать, що ми не опускаємо руки, вони підставляють свої. Ми не маємо права зникнути з вулиць європейських міст».
Від 1962 Спілка української молоді,що входить до ОУФ, організовує літні табори для молоді (для цього 1977 року був придбаний замок Розей). В останні роки у співпраці з українськими благодійницькими асоціаціями табори в замку Розей приймають на відпочинок дітей-сиріт, батьки яких загинули на фронті.
За матеріалами Інтернет-видань
На світлинах:
- Емблема Об’єднання українців Франції
- Пам’ятник королеві Франції Анні Київській у Санлісі
- Перший номер газети “Українське слово” в Парижі
- Багатолюдний мітинг ОУФ в Парижі з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 2025
- Акція під гаслом «Боєприпаси для України!». В центрі – президент ОУФ Жан-П’єр Пастернак, 2024
- Марш-хода українців в Парижі за прискорення вступу України до НАТО, 6 липня 2024 р.
- Володимир Когутяк на марші «Врятуймо українських дітей!» в Парижі, 2024
- Кафедральний собор Святого Володимира Великого в Парижі
- Понад 200 українців у вишиванках пройшли 15 травня під супровід народних пісень у Ніцці, 2025
- Маніфестація на підтримку України у Марселі
- Український великодній ярмарок у французькому Ла Ванзено, 2025
- Мапа заходів ОУФ у Франції з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 2025
