Відбулися перші «Бандерівські читання»
Перші «Бандерівські читання», започатковані клубом читачів БФ «Фонд громад «Рідня» 3 січня цього року, сподіваємося, стануть щорічними.
Напередодні про силу постаті Степана Бандери нагадали всьому світу самі москалі, коли атакували аграрний університет у Дублянах, де два роки навчався Провідник ОУН. Він не дає їм спокою навіть через майже 65 років по смерті. Ще більше про цю силу довідались учасники «Бандерівських читань» завдяки дуже сильним спікерам, які явилися того дня в музей-садибу Степана Бандери у Стрию.
Проходили «Бандерівські читання» не за сухими академічними канонами, бо й сам Бандера був людиною, здатною не тільки боротися та надихати людей на боротьбу за вільну Україну, а й кохати, проявляти чуйність, часом навіть відтінки меланхолізму в стосунках з тими, кого любив.
Зрештою, і міський голова Стрия Олег Канівець, якому належало дати старт серйозним обговоренням, намалював присутнім не ідола на високому п’єдесталі, а образ людини, що з юних літ вибрала для себе шлях, пов’язаний із тяжкими випробуваннями, та посилено готувалась до них.
Логічно було б після цих слів запросити до слова Зеня Ханас для презентації своєї книги «Чотири ватри» про дитячі та юнацькі роки Степана Бандери і його друзів-пластунів, щоби проілюструвати слова попереднього спікера. Та хіба могли організатори знати, про що говоритиме мер! Тож вони першим заклали у програму презентацію книги Миколи Посівнича «Степан Бандера – Провідник української ідеї».
Микола Посівнич також розпочав нестандартно. Перед виступом він вручив подяку одного зі спецпідрозділів ЗСУ голові наглядової ради БФ «Рідня» Петру Маковському за допомогу в придбанні спеціального теплого одягу. Бо ж справа боротьби за вільну Україну, символом якої в 40-ві роки минулого століття став Бандера, тепер відбувається на новому рівні. Далі присутні слухали відомого українського історика та громадського діяча з великою увагою. Найбільш уважними були ті, що розмістились у сусідній залі, позаяк голоси спікерів сюди доносилися дещо тихіше. Організатори й подумати не могли, що бажаючих стати учасниками читань буде удвічі більше, ніж вони передбачали. Частині з них навіть довелося стояти, та ніхто не покинув читань, бо насправді тут було дуже цікаво.
Іншим спікерам виступати перед таким розігрітим залом було великим задоволенням. А пощастило мати в цей час слово Провіднику ОУН Олегу Медуниці із Сум. За збігом обставин, саме Суми є містом-побратимом Стрия. Слухачів не могла не вразити в його виступі одна дуже промовиста деталь. Нещодавно він був у Калуському районі та хотів заїхати до Старого Угринова, де народився Степан Бандера. Звісно, увімкнув GPS, але він чомусь не працював. Коли ж навігатор запрацював, він запропонував їхати до Угринова через…Африку. Подібні вибрики космічної навігаційної системи, спричиненій російськими хакерами, він бачив у прифронтовій зоні, коли возили допомогу в одне із міст. Це місто тоді зазнало ракетного обстрілу. Тож він почав хвилюватися, чи не полетить ракета в одне із місць пам’яті українців. На щастя, Бог милував нас.
Про важливість збереження історичної пам’яті говорив у своєму виступі Святослав Шеремета – керівник меморіально-пошукового центру «Доля», депутат Львівської облради. Йому було чим ілюструвати свій виступ. У перший день цього року москалі нанесли ракетні удари по музею-садибі Романа Шухевича в Білогорщі та по аграрному університету в Дублянах. Звісно, ми відновимо зруйноване. Та своїми ударами навіть ординці зі Сходу показують, що стрижневою у побудові нової України має стати історична пам’ять.
Український погляд
