У польському інтернеті на тлі передвиборчої кампанії образ українців погіршується. Українці у коментарях згадуються в неґативних контекстах. Ключові теми: Волинь, соцвиплати, відбирання роботи, ріст злочинності.
У березні образ українців у польському інтернеті був найгіршим від початку великої війни. Ніколи раніше це не супроводжувалося такою сильною хвилею ворожнечі, звинувачень і дегуманізації. На думку експертів, це результат кількох факторів, але каталізатором є передвиборча кампанія, що триває в Польщі.
Про це йдеться в дослідженні, проведеному центром «Res Futura» у співпраці з «SentiOne».
Наративи, що їх використовують для розпалення ворожнечі щодо українців, залишаються незмінними від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це вже традиційно повідомлення про українських воєнних міґрантів як «соціально-економічний тягар» і як про причину злочинності, а також наратив про «безглуздість» допомоги Україні в ситуації, коли вона не може виграти війну.
Згідно з дослідженнями «Res Futura» та «SentiOne», у березні охоплення цього контенту на найпопулярніших соціальних медіаплатформах у Польщі становило 325 млн. У проаналізованій базі переважали коментарі про те, що допомогу Україні потрібно припинити і таким чином закінчити війну (32%). Своєю чергою 28% стосувалися необхідності усунути українських воєнних міґрантів з публічного простору Польщі, а ще 25% — загрози злочинності внаслідок їх присутності.
Українцям у Польщі найчастіше закидають крадіжки, напади та загалом зростання злочинності (41% коментарів), зловживання системою соціальних виплат (29%), відбирання в поляків роботи і витіснення їх із публічного простору (21%), а також брак вдячності та вибагливість (9%).
Питання Волинської трагедії більш популярне (понад 46%), ніж «злочинність» українських воєнних міґрантів (42%). Також часто згадувалися ексгумації вбитих на Волині та Східній Галичині і їхнє вшанування (понад 33%).
Однак, як зазначив Міхал Федорович з Європейського аналітичного колективу «Res Futura», увагу привертає не кількість і обсяг наративів на цю тему, а нова риторика.
«Зміна стосується не стільки кількості таких дописів, скільки того, що в них міститься поширення аґресії», — наголосив експерт і додав, що, на його думку, «це результат емоцій, викликаних інтеґраційними центрами. Віра в те, що на нас нападають чужі, впливає і на українських воєнних міґрантів у Польщі».
Автори цього контенту надзвичайно ефективні завдяки вмілому використанню алґоритмів платформи.
«Усі ці повідомлення — їхня частота, динаміка, темп — підігнані під алґоритм. Ми цього не досліджували, але я не виключаю, що є політичні кола в Польщі та за кордоном, для яких ця ситуація дуже зручна. З 2023 року головна мета російської пропаґанди — не любити росію, але ненавидіти українців, а тепер це почало потрапляти на надзвичайно сприятливий ґрунт», — зазначив Федорович.
Як пояснив в інтерв’ю для «PAP» заступник директора Центру діалогу Юліуша Мірошевського Лукаш Адамський, на це впливає кілька факторів.
«Передусім це вплив російської дезінформації, яка має величезну кількість анонімних акаунтів, що поширюють неправдиву інформацію та антиукраїнські наративи. Багатьох людей, які скептично ставляться до України, спокушають такі наративи», — зазначив експерт.
Ще одна причина — це втома поляків від тривалої війни, а отже, від тривалої присутності в Польщі українських воєнних міґрантів, особливо — зі східної чи південної України, які зазвичай культурно більше відрізняються від поляків, ніж українці із західних реґіонів.
«Не можна заперечувати, що через причини, які я назвав, поляки стають дедалі неприхильнішими до українців. Під час виборчої кампанії всі суспільні явища інтенсивніше експлуатуються в публічному дискурсі», — підсумував Лукаш Адамський.
Українська служба
«Польського радіо»
