15 березня виповнюється 85 років з дня коли Карпатська Україна проголосила про свою незалежність.
Напередодні початку Другої світової війни українці кинули виклик тоталітарним державам у своєму прагненні творити державу на своїх землях. У жовтні 1938-го року було проголошено автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Однак, на цю територію зазіхала Угорщина, що була союзницею нацистів. Для захисту рідного краю в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська Січ».
В ніч на 14 березня 1939-го року на Карпатську Україну напала Угорщина.
15 березня 1939 року розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому було проголошено незалежність та прийнято Конституцію. Державною мовою визначена українська. Затверджено державний герб – тризуб Володимира Великого у сполученні з гербом Закарпаття (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі й тризуб із хрестом), синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна».
Таємним голосуванням Сойм Карпатської України обрав першим президентом держави Августина Волошина, а прем’єр-міністром Юліана Ревая.
Попри нерівність сил, Карпатська Січ до останнього відстоювала незалежність своєї держави у боротьбі з угорськими окупантами. Один з найбільших та найважчих боїв відбувся на Красному полі (15 березня 1939 року). Проти 20-тисячного угорського війська виступила малоозброєна та без військового вишколу тисяча карпатських січовиків. Останні разом з українцями чехословацької армії та молоддю зі Севлюської учительської семінарії організували оборону проти регулярних частин угорської армії, які мали на озброєнні танки, літаки, артилерію та важку зброю. Січовики ж мали на руках тільки стрілкову зброю і незначну кількість кулеметів, захоплених на складах чехословацької армії. Однак, протягом кількох годин їм вдавалося утримувати переважаючі сили Угорщини.
Добровольці Карпатської Січі на день затримати агресора, проте під вечір угорці захопили столицю Карпатської України. Наступного дня – Рахів, 18 березня – останній пункт оборони січовиків Воловець. Окремі підрозділи продовжували боротьбу протягом двох тижнів, подекуди – до кінця травня. Президент Волошин та уряд змушені були виїхати за кордон.
За оцінками свідків, угорська влада розстріляла 500-600 полонених українців. При захисті Карпатської України загинули від 2 до 6,5 тисяч людей. Поблизу села Рокосово Хустського району Закарпатської області розташований меморіальний парк «Красне поле». Його створили на місці загибелі українців.
За матеріалами відкритих
інформаційних джерел