18 січня – 110 років з дня народження Юліана Матвіїва («Недобитого», «Кріса», «Любомира»), командира куреня УПА «Перемога», референта Служби безпеки Коломийського окружного проводу ОУН, керівника Буковинського окружного проводу ОУН.
Юліан Матвіїв народився у селі Білявці (тепер належить до Бродівської територіальної громади Золочівського району Львівської області) в родині вчителів. Його батько воював на фронтах Першої світової в лавах Українських Січових Стрільців. Початкову освіту Юліан отримав у селі, потім були Бродівська державна гімназія та Люблінський університет (1932-1937 роки), отримав ступінь маґістра права. Продовжив навчання на факультеті суспільно-політичних наук університету в Бельгії (1937-1939 роки). Під час навчання був членом Національного союзу українських студентів у Бельгії.
Ще під час навчання у Бродах Юліан Матвіїв долучився до ОУН, був активним у Пласті.
На початку Другої світової війни він нелеґально повернувся до рідного села. У жовтні 1939-го одружився із уродженкою Стрийщини Любою Якубів. У грудні того ж року, через загрозу арешту, з дружиною нелеґально перетнув кордон і оселився у м. Грубешів на Закерзонні. Працював адвокатом.
В липні 1940 року Юліан Матвіїв закінчив тижневу школу комендантів волосної поліції й з того часу до жовтня 1941-го був секретарем Грубешівської окружної команди української допоміжної поліції, виконуючим обов’язки коменданта окружної команди поліції в Грубешові. Паралельно із цим, входив до Грубешівського повітового проводу ОУН.
Далі, за дорученням підпілля, перебирається до міста Кути на Коломийщині, де працює комендантом волосної команди української допоміжної поліції до березня 1944-го. У ті часи він створював підпільну мережу ОУН, збирав розвідувальні дані про операції, які розробляло ґестапо проти українських самостійників, попереджав про набори в «остарбайтери», маґазинував зброю та боєприпаси тощо.
22 березня 1944-го Юліан Матвіїв ще з трьома поліцейськими перейшов до УПА. Організував та очолив сотню УПА ім. Богуна (березень-грудень 1944), пізніше – командир куреня УПА «Перемога» Тактичного відтинку 21 «Гуцульщина» у складі сотень «Підгірського», «Скуби», «Грома» (17.01.-10.1945).
У жовтні 1945 року був переведений в організаційну мережу ОУН. Закінчив тижневі курси Служби безпеки при референтурі СБ Карпатського крайового проводу ОУН у листопаді того ж року. У грудні 1945 – вересні 1947 років був референтом СБ і одночасно, у травні-вересні 1947, — керівником Косівського надрайонного проводу ОУН. Далі – референт СБ Коломийського окружного проводу ОУН (15.09.1947-05.1948).
За роки боротьби на Косівщині: старший булавний (1.01.1945), хорунжий (15.04.1945), поручник УПА (22.10.1946), Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги УПА (1.02.1945).
У травні 1948 року Юліан Матвіїв переведений на Буковину для посилення місцевого підпілля в якості заступника керівника Василя Савчака («Сталя») (від 27 травня 1948 до 1950-го). Одночасно був референтом Служби безпеки (від травня 1948 по осінь 1948) та референтом пропаґанди (весна-осінь 1949-го) Буковинського окружного проводу ОУН. Після загибелі 20 жовтня 1950 року «Сталя» – очолив Буковинський окружний провід ОУН. Через дії зрадника Тучака-«Кірова» захоплений у полон аґентурно-бойовою групою МГБ 27 травня 1952 року у лісі біля села Люча Косівського району. 20 січня 1953 року Військовою колеґією Верховного суду ссср засуджений до розстрілу. Вирок виконано 8 квітня 1953 року у Києві в Лук’янівський тюрмі МГБ. Місце поховання невідоме.
Спогади повстанського командира «Недобитого» про бої з обома окупантами, нацистськими й совєтськими, були написані під час зимівлі у бункері й передані через підпільні зв’язки до осередку пропаґанди, яким керував Марко Дяченко («Боєслав»). Таким чином, у підпільному часописі «Чорний Ліс» влітку 1948 року з’явилися обидві праці: «Бій з німцями під Лостуном» (відбувся 5 серпня 1944 року) та «Бій з більшовиками під Сеньківським біля села Гриневи» (відбувся у лютому 1945-го). Републіковані у четвертому тому багатотомного видання «Літопис УПА» в Торонто у 1979 році.
У 15-му томі «Літопису УПА», нової («київської») серії, опубліковані матеріали кримінальної справи Юліана Матвіїва («Недобитого»), яка зберігається у Галузевому державному архіві СБУ. Таким чином, кожен бажаючий може сам ознайомитися з віхами його біографії. Хоч, очевидно, крізь призму бачення совєтських спецслужб.
До відзначення 75-ї річниці створення УПА «Координаційна рада з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА» вручила нагороду «Бронзовий хрест Бойової Заслуги» дочці Юліана Матвіїва («Недобитого») Оксані Кабин.
