Міністерство культури та інформаційної політики з перших днів повномасштабного вторгнення фіксує пошкодження, руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської аґресії. На превеликий жаль, ці цифри продовжують зростати.
«Повну картину ми зможемо побачити вже після завершення війни і тільки після того, коли більша частина зон бойових дій буде розмінована й стане безпосередньо доступна для дослідників. Станом на сьогодні ми можемо обстежувати та повноцінно документувати переважно ті об’єкти, які знаходяться на деокупованих територіях й відносно віддалені від лінії вогню», – зазначила Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Станом на 25 червня, за даними обласних військових адміністрацій, зафіксовано пошкодження або руйнування понад 664 об’єкти культурної спадщини, без урахування об’єктів культурної інфраструктури, таких як бібліотеки або інші заклади, що розміщувалися в сучасних будівлях. Наведені дані включають також дуже невелику кількість об’єктів археологічної спадщини, основна частина яких слабко доступна наразі для обстежень. На сьогодні відомо про пошкодження чи руйнування 84 пам’яток національного значення, 514 пам’яток місцевого значення, а також 66 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Із 664 пошкоджених об’єктів культурної спадщини – пам’ятки архітектури – 211 об’єктів, архітектури і містобудування – 186, історії – 179, історії монументального мистецтва – 18, містобудування і монументального мистецтва – 17, археології – 16. Слід також пам’ятати, що одна пам’ятка при цьому може бути водночас, наприклад, і пам’яткою архітектури, і пам’яткою історії.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за даними ОВА повністю зруйновано щонайменше 24 пам’ятки, частково пошкоджено 523, ступінь пошкоджень 115 пам’яток потребує уточнення.
Для порятунку культурної спадщини на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС Кабінет Міністрів створив Міжвідомчий координаційного центр. Його очолив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Ключовими задачами центру є: координація дій із захисту культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали від підриву греблі Каховської ГЕС окупаційними військами, а також розробка плану заходів, спрямованих на посилення захисту культурної спадщини на територіях, що постраждали.
«Україна вперше зіткнулася з викликами такого масштабу. Ми маємо значні території, які обміліли внаслідок різкого спаду води або навпаки були підтоплені. Перші з них уже привернули увагу копачів та любителів металопошуку, котрі незаконно видобувають цінні артефакти. Крім того, є пошкодження нижче за течією, де власне сталося затоплення і це спричинило пошкодження об’єктів культурної спадщини. Інститут археології НАН України, місцеві пам’яткоохоронці і дослідники об’єдналися для того, щоб створити кілька експедицій і виїздити на місця. Тобто такі роботи ведуться у взаємодії з правоохоронцями та безпековим сектором. Їх також підтримують міжнародні донори», – підкреслила Катерина Чуєва.
Заступниця міністра також розповіла про співпрацю з ЮНЕСКО в контексті збереження української культурної спадщини та притягнення до відповідальності росії за її пошкодження та знищення: «Наразі ЮНЕСКО виступає і як парасолькова організація, яка коориднує зусилля різних сторін, і частково бере на себе функцію моніторинґу і верифікації даних щодо об’єктів культурної спадщини. Вони мають свою команду для цього та працюють, зокрема, із супутниковими знімками, аналізують дані, які надходять від України. Потім заносять до своєї бази. ЮНЕСКО підтримує низку культурних проектів в Україні, зокрема, через громадський сектор, тренінґи, консерваційні проекти та інші, також ми продовжуємо роботу над номінаціями від України до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства».
Фото: Міністерство культури та інформаційної політики,
«Кореспондент»
