Освіта ніколи не була лише механічним «переливанням» знань. Її справжня функція формувати мислення, характер, здатність до співжиття в суспільстві, відповідальність і громадянську зрілість. Для українців, які вже понад десятиліття живуть в умовах війни, це питання ще глибше: школа є простором, де формується не просто майбутній фахівець, а майбутній українець і особистість. Саме тому для нас ідея замінити вчителя машиною-роботом виглядає концептуально хибною, та це чомусь залишається поза увагою американців.
У середу, 25 березня, на міжнародному саміті Fostering the Future Together, присвяченому освіті, інноваціям та штучному інтелекту, Меланію Трамп супроводжував гуманоїдний робот. Перша леді США та робот повільно йшли поруч червоною доріжкою довгим коридором. Перед входом до Східної зали Білого Дому перша леді зупинилася, тоді як робот обійшов стіл, за яким сиділи інші учасниці саміту, і зайняв місце в центрі приміщення. Йому знадобилася мить, щоб просканувати аудиторію, перш ніж заговорити.
«Дякую, перша леді Меланіє Трамп, за запрошення до Білого дому. Для мене велика честь бути присутнім на інавгураційному засіданні глобальної коаліції Fostering the Future Together.
Я — Figure 03, гуманоїд, створений для Сполучених Штатів Америки. Я вдячний за можливість бути частиною цього історичного руху, спрямованого на розширення можливостей дітей через технології та освіту». Після слова «Вітаємо» робот повторив подібне вітання ще десятьма мовами. Потім він подякував усім присутнім і тією ж червоною доріжкою повернувся назад. Робот Figure 03 був представлений світові у жовтні 2025 року компанією Figure AI. Його було створено для допомоги людям удома у виконанні побутових завдань, таких як прання, прибирання та миття посуду. Безперечно, він не розроблявся як заміна вчителю. Директор компанії, Бретт Едкок написав у соціальних мережах, що він «пишається тим, що F.03 увійшов в історію як перший гуманоїдний робот у Білому домі».
Після виступу гуманоїдного робота слово взяла перша леді Трамт, представивши промову, що більше нагадувала презентацію продукту: «Уявіть собі гуманоїдного вчителя на ім’я Платон. Платон забезпечить персоналізований досвід, адаптований до потреб кожного учня. Платон завжди терплячий і завжди доступний. Цілком передбачувано, що наші діти розвинуть глибоке критичне мислення та незалежні навички міркування, а також отримають навчання, яке в реальному часі підлаштовується під темп учня, його попередні знання і навіть емоційний стан».
Навчання це не відеоінструкція і не просте «заливання» інформації гуманоїдного робота. Це побудова стосунків, довіри, здатність відчути, коли з учнем щось не так, і вчасно втрутитися, знайти підтримку, звернутися до інших людей, коли дитині потрібен не просто урок, а значно більше. Твердження, що штучний інтелект допомагає розвивати критичне мислення, значною мірою є міфом. Критичне мислення народжується з незгоди, дискусій, інтелектуального тертя та численних розмов із людьми, які мають інші погляди й позиції. Саме так ми приходимо до певного консенсусу, погоджуємося не погоджуватися або продовжуємо шукати відповіді у людській взаємодії, формуючи власний світогляд. Нам потрібна не ідеально оптимізована відповідь, яку просто повторюють назад.
Однак роками ми спостерігаємо поступове руйнування державної освіти: хронічне недофінансування, надмірне тестування, витіснення вчителів із професії, ігнорування тривожних сигналів. Спершу система руйнується, а потім пропонується замінити людей, які її будували та підтримивали, машинами. Чому замість того, щоб виправити освітню системи, ми намагаємося автоматизувати вчительську професію, яка повністю тримається на взаємодії та людських зв’язках? Ми намагаємося вирішити людську проблему, прибираючи з неї людей.
Показовим у цьому контексті є досвід Швеції. Будучи однією з перших країн, що активно інтегрували цифрові технології у шкільні класи, сьогодні вона так само однією з перших відкрито визнає: ця стратегія не виправдала очікувань. Дослідження Каролінського інституту та інших експертних середовищ засвідчили, що надмірне використання екранів негативно впливає на концентрацію уваги, читацьке розуміння та здатність до глибокого засвоєння знань. Саме тому Швеція повертається до перевірених традиційних методів, а саме до друкованих книжок, письма від руки та паперових матеріалів. Ініціатива, яку просуває міністерка освіти Лотта Едхольм, покликана скоротити надмірний екранний час і знову надати пріоритет фундаментальним навичкам. На реалізацію цього курсу уряд уже спрямував понад 100 мільйонів євро для повернення книжок до шкіл. Водночас цифрові інструменти не ліквідовуються повністю, їм відводять допоміжну, а не провідну роль у навчальному процесі.
Надя Ґерелюк
