Хто приїхав і чому рівень знизили в останній момент
У Лондоні 23 квітня відбуваються переговори з участю української, американської та європейської делеґацій. Сторони обговорюють пропозиції США з мирного вреґулювання російсько-української війни.
Статус цих зустрічей знизили, оскільки сюди не приїхав голова Державного департаменту США Марко Рубіо. Також до Лондону не приїхав спеціальний посланець США Стів Віткофф.
Про те, що переговори понизили у рівні, повідомили в британському уряді. Британські дипломати заявили, що їм не зовсім зрозуміло, чому Рубіо і Віткофф скасували свій візит.
Замість Віткоффа та Рубіо на перемовини прибув представник Трампа у справах України, генерал Кіт Келлоґ, який назвав ці перемовини “технічними зустрічами”. Він зустрінеться з представниками Великої Британії, Франції та Німеччини, а Україну на переговорах представляють голова МЗС Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров та голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Державний секретар США Рубіо зосередиться натомість на перемовинах у москві наступного тижня.
Чому не приїхав Рубіо
Державний департамент США послався на логістичні причини скасування візиту, проте, зрозуміло, що рішення ухвалили в останній момент. Це поставило британське МЗС у складне становище.
У вівторок ввечері, 22 квітня, Марко Рубіо поспілкувався з головою МЗС Британії Девідом Леммі, висловивши сподівання, що зустрічі в Лондоні стануть “змістовними та добрими технічними перемовинами”. Він сказав, що приїде до Великої Британії у найближчі місяці.
Є припущення, що поїздку Рубіо скасували через те, що американці вважають, що їм немає чого сказати нового після останньої зустрічі в Парижі.
Інша версія — американці зрозуміли, що українці, ймовірно, відкинуть останній план припинення вогню від США, і не захотіли чути відмову.
Білий дім повідомив, що Віткофф цього тижня поїде до москви на свою вже четверту зустріч із президентом росії владіміром путіним.
Українські міністри і Єрмак
Раніше передбачалося, що в Лондоні обговорять новий мирний план Дональда Трампа.
Попри пониження у статусі, на зустрічі до Лондону все ж прибули українські міністри МЗС та оборони — Андрій Сибіга і Рустем Умєров. Вони ведуть перемовини з британськими колеґами: міністром закордонних справ Девідом Леммі та міністром оборони Джоном Гілі.
МЗС України повідомило, що сторони обговорюють шляхи зміцнення України та забезпечення довгострокового миру й безпеки.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що українська делеґація готова обговорювати “шляхи досягнення повного і безумовного припинення вогню як першого кроку до повноцінного процесу врегулювання та досягнення справедливого і стійкого миру”.
Що кажуть у москві
Журналісти попросили речника кремля дмитрія пєскова прокоментувати зустріч у Лондоні щодо мирного вреґулювання в Україні.
“У Лондоні жодного саміту не планувалося. Я не знаю, про що ви говорите. Саміт — це зустріч на найвищому рівні. У Лондоні йдеться про зустріч посланців зі США та України, щоби США могли продовжити свої посередницькі зусилля”, — сказав пєсков.
“Наскільки ми розуміємо, поки не вдалося зблизити позиції з окремих питань. Тому зустріч наразі не відбулася”, — додав представник кремля.
Переговори і новий план
Усе це відбувається на тлі повідомлення у “Financial Times” про те, що росія, нібито, готова припинити вторгнення й відмовитися від претензій на території, які вона зараз не контролює.
В обмін росіяни хочуть від США визнання анексії Криму.
Прессекретар кремля дмитрій пєсков спростував це повідомлення, заявивши державним ЗМІ, що “зараз публікується дуже багато фейків”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що йому не надходили такі пропозиції й він відкидає ідею визнання Криму російською територією.
У коментарі для програми “Today” на “BBC Radio 4” радник міністерства стратегічних галузей України Юрій Сак заявив, що “непродуктивно обговорювати” такі повідомлення і додав, що очікувати зміни позиції України щодо “недоторканних” питань, як-от Крим, — це “наївно”.
Сак зазначив, що українські переговорники прибули до Лондону з “дуже чітким і вузьким мандатом” — досягнення припинення вогню, яке “прокладе шлях до подальших переговорів”.
путін оголосив тимчасове припинення вогню на Великдень, однак британська військова розвідка не зафіксувала жодних ознак зменшення атак.
“Хоча путін і заявив про Великоднє перемир’я — він його порушив”, — сказав міністр оборони Великої Британії Джон Гілі у парламенті.
“Хоча путін каже, що прагне миру — він відмовляється від повного припинення вогню. Хоча путін каже, що хоче завершити бойові дії — він лише тягне час у перемовинах”, — каже британський міністр.
23 квітня російський дрон влучив в автобус у місті Марганець на Дніпропетровщині. Відомо про дев’ятьох загиблих. Вночі обстріляли Полтаву. Вкотре щоночі обстрілюють Харків, Одесу.
Що буде далі
Аналіз кореспондента “ВВС” Святослава Хоменка
Можливо, у когось і справді склалося враження, що після дивної сцени в Овальному кабінеті та кризи після неї в українсько-американських відносинах Київ дійде до висновку: проявляти впертість у переговорах із Вашинґтоном собі дорожче, і надалі всіляко уникатиме будь-якої конфронтації.
Однак провал переговорів у Лондоні продемонстрував, що Україна все ще здатна сказати Штатам “ні”.
“План Трампа”, презентації якого, між іншим, чекали ще у перший день його президентського терміну, виявився більше схожим на виклад російських “цілей СВО”, ніж на набір взаємних поступок.
Тому реакція Києва насправді не дивує. Втрати України у разі згоди на цей “план” є очевидними — як для держави загалом, так і для Володимира Зеленського зокрема.
Вигоди ж — у ситуації, коли план не передбачає жодних ґарантій безпеки для України, а американці, судячи з усього, в будь-якому разі згортають військову допомогу Києву — знайти надзвичайно складно. Та й узагалі: навіть якби Україна погодилася на “план Трампа”, хто дасть ґарантію, що москва відповіла б такою ж згодою? Що путін не повернеться до своєї звичної формули “Ми-то за, але…”, за якою піде список нових вимог — від відмови України від чотирьох областей до тієї ж демілітаризації?
Отже, логіка дій Києва є цілком зрозумілою. Питання лише в тому, що буде далі.
Чи дійсно американці йдуть з “українського треку”, фактично визнавши тим самим першу зовнішньополітичну поразку Трампа й озвучивши очевидну істину про те, що він зовсім не є найвидатнішим переговірником у світі? Чи все ж повернуться з більш адекватною пропозицією для Києва?
Європейці — чи докладуть усіх зусиль, щоб замінити США у питанні військової допомоги Україні? Чи спробують навести мости між Києвом і Вашинґтоном? А може, замкнуться у собі, готуючись до бурі, яка чекає на Європу після відходу Америки зі Старого Світу?
Зараз здається, що в цьому сюжеті можливі найбільш непередбачувані повороти. Наприклад, як би не вийшло, що найважливіші переговори про європейську безпеку відбудуться не в Лондоні й не в Саудівській Аравії, а… на полях похорону Папи Франциска, куди прибудуть і Дональд Трамп, і ключові європейські лідери, і Володимир Зеленський.
«ВВС-Україна»