5 березня президент Франції Макрон звернувся до нації,

а водночас і до Європи та всього світу з тими словами, які й чекають

від сильного та відповідального лідера. Промову Макрона вже називають історичною, а в москві вона викликала занепокоєння та спричинила істерику в голови російського МЗС сєргєя лаврова.

Світ вступив у нову еру, де росія – загроза Європі

За кілька годин після звернення президента США Трампа до Конґресу зі своїм зверненням виступив Еммануель Макрон. Темою його промови стали ґлобальні безпекові загрози для Франції та Європи.

Що сказав Макрон у своїй історичній промові у зверненні до нації:

росія зараз і на роки вперед стала загрозою для Франції та Європи. Вона вже перетворила конфлікт в Україні на ґлобальний.
Мінські угоди, до яких апелює команда Трампа, не працюють – росія їх порушувала, тому нині мирним угодам з росією не можна довіряти.
“Аґресивність росії не знає меж. Вона продовжує озброюватися, витрачаючи понад 40% свого бюджету на військові потреби”. До 2030 року росія планує мобілізувати 3 мільйони солдатів і побудувати 4 тисячі танків, 300 винищувачів – це виклик безпеці Європи.
росію потрібно примусити до миру, мир повернеться тільки з “втихомиреною росією”.
Мир не може бути побудований за будь-яку ціну і під російським диктатом, і не може бути капітуляцією України.
Виникли нові умови, коли Європа більше не може спиратися на США, як ґаранта своєї безпеки.
“Залишатися глядачами (під час російської аґресії проти України – “24 Канал”) було б божевіллям. Ми маємо зараз прийняти рішення для України, для безпеки французів, для безпеки європейців”. Тому розміщення континґентів європейських військ в Україні не виключається. Водночас у Франції – найефективніша армія в Європі. На наступному тижні Франція збере начальників штабів країн, готових “ґарантувати майбутній мир в Україні” для фіналізації конкретного плану дій.
Дали старт дискусії про використання ядерної зброї Франції для захисту всього ЄС.
США мають бути покарані економічно за шантаж із митами.
Майбутнє Європи не має вирішуватися у Вашинґтоні чи москві. Незалежно від того, чи вдасться досягти миру в Україні швидко, держави Європи мають самі озброюватися та зміцнювати спільну оборону — заради миру та стримування ворога.

Франції потрібно подвоїти власний оборонний бюджет

Промова Макрона сталася напередодні дуже важливих подій – 6 березня у Брюсселі відкрився саміт країн ЄС, на якому обговорюють подальшу стратегію підтримки України.

Саміт відбувається у новій реальності, про яку також казав Макрон, – США “вмили руки” і залишили Європу сам на сам з путіним. Тому нині вона має сама вирішувати, що буде далі. І бажано швидко. Тому слова Макрона варто розглядати також і як черговий “чарівний пендель”.

Водночас він не завадить і самій Франції. Макрон неодноразово говорив про плани своєї країни подвоїти оборонний бюджет до 2030 року, але цього не здійснити без скорочення бюджетних витрат на “соціалку” та інші статті. Тобто це будуть непопулярні рішення і вони точно матимуть свою ціну.

З іншого боку, ми живемо в новій реальності, де Трампа за скасування допомоги Україні критикує права популістка з давніми зв’язками з путіним – Марін ле Пен, а лідер її партії пан Барделла скасовує свою участь на конференції консерваторів у США через зловживання її учасників “римськими салютами”. Значить, реальність загрози почала доходити буквально до всіх.

Можливо, швидше дійде і до євробюрократів, від яких залежить майбутнє плану “ReArm Europe” з переозброєння ЄС на 800 мільярдів євро, про який також буде говорити у Брюсселі Урсула фон дер Ляєн.

Що передбачає план “ReArm Europe”

зняття обмежень на збільшення національного дефіциту заради збільшення витрат на оборону;
150 мільярдів євро у вигляді позик на інвестиції в оборону (протиповітряна та протиракетна оборона, системи боротьби з безпілотниками та військова мобільність);
зняття табу на перенаправлення коштів, призначених для програм реґіональної політики ЄС, на витрати на оборону;
дозвіл Європейському інвестиційному банку фінансувати воєнні проєкти.

Ухвалення плану “ReArm Europe” здійснить мрію Макрона та дасть зробити те саме іншим. Наступною своє слово має сказати Німеччина. Там наразі тривають коаліційні переговори, й майбутній канцлер Фрідріх Мерц обіцяє запустити програми переозброєння Бундесверу на 200 мільярдів євро. Також все зробить неважливим “вето” від умовної Угорщини, адже рішення будуть ухвалювати окремо на рівні держав.

Так, ви все правильно зрозуміли – сильні, красиві та надзвичайно потужні слова вже пролунали. Залишилося лише наповнити їх конкретними справами.

Як на промову Макрона відреаґували в росії та ЗМІ

У росії сєргєй лавров вже назвав заяви президента Франції аґресивними та навіть порівняв Макрона з Наполеоном. На думку росіянина, Макрон “продовжує справу Наполеона, який сподівався підкорити росію, маскуючи свої наміри”.

Нагадаємо лаврову, що Наполеон – національний герой Франції й порівняння з ним – це не критика, а визнання сили. А сила – це те, чого нині вочевидь бракує Європі, хоча вона має все для цього. Навіть без американської “ядерної парасольки”.

Це лідерство для майже 500 мільйонів громадян, 20 трильйонів євро ВВП, сотень тисяч військових, тисяч сучасних літаків і двох не надто великих, але цілком достатніх ядерних арсеналів саме й пропонує президент Франції. І тепер ми точно знаємо, що його нарешті почули.

Г’ю Шофілд, паризький кореспондент “BBC”, зазначає, що у своїй промові Макрон “намагався дати французам зрозуміти всю серйозність теперішньої ситуації: вперше з часів Другої світової Європа має постояти сама за себе”.

За його словами, “Макрон прагне підготувати Францію до важкого вибору”. А його заклик до того, щоб Європа самотужки готувалася до власної оборони, означає “реіндустріалізацію оборонного сектора та залучення величезних коштів” у цю галузь.

“Досі ядерне стримування Франції використовувалося виключно як ґарант національного суверенітету, але Макрон сказав, що можуть відбутися дискусії щодо розширення ядерної парасольки на інші країни”, – пише аналітик, згадуючи тезу Макрона про можливу “колосальну зміну ядерної доктрини Франції в межах переосмислення європейської оборони”.

У “CNN” зауважують, що слова Макрона про “нову еру” для Європи свідчать про “зростання втоми через зміну тону президента США Трампа у напрямку зближення з москвою”. Тому “непередбачуваність президента США та швидкі рішення про демонтаж давніх домовленостей” вичерпують терпіння світових лідерів.

“CNN” також вважає “критично важливим” для України нинішній саміт у Брюсселі 6 березня, де “європейські лідери знову спробують перехопити контроль над переговорами щодо війни в Україні в “перетягуванні каната” проти США та росії”.

В іншому матеріалі “CNN” акцентує на готовності Франції “розглянути можливість захисту європейських союзників своїм ядерним арсеналом”. Там вважають, що ці тези “з’явилися після того, як майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за переговори з Францією та Великою Британією – двома ядерними державами Європи – щодо розширення їхнього ядерного захисту”.

“Коли в прайм-тайм вечірніх новин усі телеканали перемикаються на Єлисейський палац під звуки Марсельєзи, ситуація серйозна. Звернення президента Макрона відповідало цій традиції. Менш ніж за чверть години він поставив співвітчизників перед фактом нової загрозливої ситуації та закликав їх долучитися до потреб оборони своєї країни та Європи”, – акцентує “Frankfurter Allgemeine Zeitung” у Німеччині.

Тим часом “Politico” називає звернення Макрона попередженням про те, “що відносний мир, яким Західна Європа насолоджувалася після закінчення Другої світової війни, схоже, закінчився і що континент має підготуватися до майбутнього, зміцнивши власну оборону”.

Розворот Трампа до росії відновлює географію холодної війни та повернення “східної” та “західної” Європи, пише “Financial Times”. Керівник Інституту досліджень безпеки Європейського Союзу Стівен Евертс вважає, що це може виглядати, як “початок кінця” НАТО.

“Стаття 5 НАТО зобов’язує країни-члени захищати будь-якого члена, який зазнав нападу. Найімовірнішим місцем нападу є країни Балтії”, – наголошує автор. Водночас Трамп заявив, що дуже прихильний до Польщі. Однак на питання про країни Балтії він ухилився від прийняття зобов’язань.

Це означає, що поняття “європейська оборона” схоже на страхову програму для людей, які живуть у зоні урагану, в якій люди, які мають платити найбільше, не живуть у цій зоні.

“Хороші суспільства цінують життя своїх громадян, але у війні це швидше недолік. У сьогоднішній Європі, де 20-річні можуть очікувати, що проживуть до 80 років, ціна смерті надзвичайно висока. Якщо європейські війська коли-небудь вирушать до Вільнюса, вкрай праві проросійські партії одразу вимагатимуть “миру” (тобто капітуляції)”, – переконаний автор.

Водночас журналіст упевнений у тому, що Європа знайде гроші для фінансування України. І навіть зможе перевершити путіна за витратами. Однак його головна перевага — “готовність проливати російську кров”.

Емал Набі, Костянтин Довгань, «24 канал»