8 грудня у Ватикані Папа Римський Франциск проведе урочисту консисторію з нагоди введення у сан 21-го нового кардинала. Вони представлятимуть Перу, Арґентину, Чіле, Еквадор, Японію, Філіппіни, Сербію, Бразилію, Італію, Кот-д’Івуар, Алжир, Індонезію, Іран, Канаду. І Україну! Серед них — 44-річний греко-католик Микола Бичок, єпископ Єпархії Святих апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурні для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.
В історії України уродженець Тернополя буде восьмим кардиналом. Під час консисторії з рук Папи Микола Бичок, крім більєтто (посвідчення-квитка кардинала), отримає кілька символів свого нового титулу: червоне цукетто (шапочку, що нагадує тюбетейку), червону біретту (шовковий капелюх із чотирма кутами) і золотий перстень. Загалом після 8 грудня Римо-Католицька Церква матиме 256 кардиналів, 141 з них, у тому числі Микола Бичок, буде наділений правом обирати Понтифіка. В ієрархії Католицької Церкви кардинал вважається другою за важливістю особою після Папи, його радником.
Микола Бичок прокоментував виявлену йому високу честь: «Я розумію, яку велику відповідальність покладає на мене це призначення… Знаючи, які важкі часи переживає наш український народ через війну, продовжуватиму інформувати католицький світ про те, що відбувається на нашій землі, і постійно нагадуватиму про Україну». Майбутній кардинал додав, що у Синоді УГКЦ і надалі залишатиметься «владикою Миколою». Нового кардинала привітав предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав.
Про знакову подію в історії УГКЦ спілкуємося із Тарасом Антошевським, знаним релігієзнавцем, істориком, колишнім вчителем Миколи Бичка у Вищому духовному інституті ім. Блаженного Миколая Чарнецького Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.
— Пане Тарасе, яке значення для України має призначення Миколи Бичка кардиналом?
— Микола Бичок є єпископом УГКЦ в Австралії. Як кардинал, він призначений не для служіння в Україні, а як представник Австралії. По суті, є єдиним кардиналом у цій країні, бо попередній очільник Австралійської конференції католицьких єпископів кардинал Джордж Пелл помер. Втім, безперечно, владика Микола є речником українців у цій частині земної кулі. Має там добру репутацію. Припускаю, згоду на його призначення дали єпископи Австралії, їх могли запитувати про це у Ватикані. Вони ж могли його рекомендувати.
Микола Бичок — молодий дієвий єпископ. Став кардиналом у такому віці, коли і єпископами не часто стають. Загалом УГКЦ має чи не наймолодших єпископів серед усіх католицьких Церков. Призначення кардиналом єпископа, якому ще немає 50-ти, означає, що він довго братиме участь у конклавах (обраннях Папи).
Після звістки про своє призначення кардиналом Микола Бичок сказав, що хоче бути «голосом України». Це дуже важливо. Релігійні громади австралійських українців (як греко-католики, так і православні) під проводом своїх духовних наставників пастирів активно долучаються до допомоги нашим воїнам на фронті, нашим біженцям. У владики Миколи є можливість доносити світові правду про те, що відбувається в Україні.
Владику Миколу знаю добре, бо колись викладав йому історію Церкви. Запам’ятався сумлінним, таким, що прагне знань, відкритим до спілкування студентом. Водночас — спокійним, врівноваженим, щирим. За кілька років служіння в Австралії (прибув туди в умовах ковідного карантину) владика Микола добре себе зарекомендував, здобув позитивну оцінку свого служіння. Підтримую з ним стосунки. Владика Микола є і сучасним, і водночас таким, що дотримується традиційного погляду Церкви на суспільні процеси. Він є послідовником тієї Церкви, яка вийшла із підпілля, яка вшановує митрополита Андрея Шептицького, кардинала Йосифа Сліпого. Я кажу про певну тяглість, що передається від цих знакових особистостей УГКЦ. Владика Микола виховувався у середовищі багатьох священників-редемптористів, які пережили комуністичні репресії. Він був вихованцем нинішніх владик — львівського Ігоря Возьняка, першого донецького екзарха Степана Менька. Його призначення стане для України великим плюсом.
— Чому саме на цього єпископа у віддаленій діаспорі випав вибір Папи, а не, скажімо, на більш поважну, відому людину у самій Україні?
— Те, що владика Микола входить до Синоду УГКЦ, — це одна річ. Але насамперед його обрали як єпископа з Австралії. Думаю, у Ватикані робили акцент саме на цьому.
Владика Микола є одним із наймолодших єпископів УГКЦ. Оскільки він зараз служить у середовищі, де більшість становлять римо-католики, то це для нього є підвищенням у статусі. Кардинал — не почесна посада. Це — помічник Папи. Свого часу кардиналами обирали єпископів чи священників (і навіть дияконів) з оточення Папи, близьких йому людей (Рим і Римська єпархія), які допомагали Понтифіку керувати Церквою. Пізніше, коли Церква розрослася, кардиналів почали обирати з усього світу…
Владика Микола буде для Папи «вухами, очима, устами» в Австралії. Звідти доноситиме до Риму — і з Риму до Австралії — важливу інформацію. Буде «рукою Папи».
З іншого боку, УГКЦ є східною католицькою Церквою. Для неї кардинальство не має такого великого значення, як для єпископату Римо-Католицької Церкви. Статус кардинала, швидше, стосується РКЦ. Не знаю, чи всі очільники східних католицьких церков (їх є поза 20) мають статус кардинала. В Україні немає жодного кардинала — його зараз не мають ні наші греко-католики, ні римо-католики. Попереднього кардинала для України, для УГКЦ — ним став Блаженніший Любомир (Гузар) — призначили після того, як він став головою цієї Церкви. На той момент кардиналом уже був Мар’ян Яворський, очільник римо-католиків України. Перед тим кардиналом був голова УГКЦ Мирослав-Іван Любачівський. Тепер цю тяглість перервано…
Але це не так уже й суттєво для УГКЦ. Свого часу голова УГКЦ Блаженніший Святослав казав, що для нього це не є принциповим питанням, що він не дуже прагне цього. Але якщо Папа призначить — відмовлятися не буде…
— Ви випередили моє наступне питання. Віряни УГКЦ, багато експертів сподівалися, що кардиналом Папа Римський призначить голову УГКЦ митрополита Святослава… Чому цього не сталося? Можливо, через його критичну позицію щодо певних дій і висловів голови Ватикану в «українському питанні»? Можливо, Папа образився?
— Для Греко-Католицької Церкви набагато важливішим є патріарший статус. Він формується, є багато елементів цього статусу. За це одноголосно проголосував Синод єпископів УГКЦ, під час Літургій моляться за патріарха (навіть у присутності Папи — я був свідком цього ще у 2001 році), сам Блаженніший Святослав іменується Голова та Отець, що у сумі складає патріарх, діють Патріарші комісії… Залишилося цей статус визнати.
Для греко-католиків важливим є завершення процесу беатифікації митрополита Андрея Шептицького, визнання його Блаженним. Все необхідне для цього зроблено. Залишилося отримати вердикт Ватикану…
А кардиналів зараз багато. Скажімо, кардиналом призначили особу, яка займається організацією візитів Папи… Більшість із недавно призначених 21 кардинала становлять представники «третього світу». Вони не з Європи чи з Північної Америки, а із Південної півкулі. Всі — римо-католики. Нікого зі східних католиків, крім владики Миколи, цього разу кардиналом не призначили…
Фото: УГКЦ
Іван Фаріон,
«Високий замок»
